Арештована та дуже небезпечна
«Не треба створювати мучеників». Цю фразу зазвичай використовують представники влади в тих країнах, де обставини примушують застосувати силу закону до опонентів режиму. Арешт політичних конкурентів не вітається в міжнародному співтоваристві, опозиціонер за гратами завжди виглядає як в'язень совісті, навіть якщо його справа не має нічого спільного з політикою.
5 серпня суд змінив запобіжний захід для екс-прем'єра Юлії Тимошенко з підписки про невиїзд на взяття під варту. Попри те, що до кінця процесу ще далеко, фраза «Юлю посадили» стала в Україні топовою. Чи не стане Тимошенко для президента Віктора Януковича в камері Лук'янівського СІЗО ще небезпечнішим супротивником, ніж на волі?
Гра на користь Кремля
Про те, що арешт зробить Тимошенко популярніше або хоч би посилить інтерес до персони, говорили з першого дня попередніх слухань у її справі. Арешт лідера опозиції в країні, яка планомірно втрачає в рейтингу демократичних свобод, - це просто подарунок для преси і правозахисників всього світу. Виходячи з цього, політтехнолог Тарас Березовець називає рішення влади про затримання Тимошенко як мінімум дивним і недалекоглядним.
«Рішення більш ніж дивне, особливо враховуючи вибраний момент: Україна веде інтенсивні переговори про створення зони вільної торгівлі і націлена на підписання договору про асоціацію з Євросоюзом. Є побоювання, що факт арешту Тимошенко приведе до згортання процесу євроінтеграції України», - сказав Березовець, оцінюючи ризики від того що сталося для політичного керівництва країни.
Про те, що рішення про арешт Тимошенко - особиста ініціатива судді Кірєєва, не говорить ніхто, скільки б не звучали слова про незалежність судової влади. Так навіщо ж тоді Януковичу і його команді свідомо йти на ризик громадських потрясінь усередині країни і втрати репутації за її межами? На думку політолога Олексія Гараня, арешт Тимошенко - результат кулуарних інтриг між різними групами впливу у владі.
«Усе те, що зараз відбувається з Тимошенко, ускладнює переговори України з ЄС про асоціацію, які вже на завершальній стадії. Але ми бачимо, що умовно "група Росукренерго" зацікавлена в підриві авторитету Януковича в Європі. Мені здається, цей сценарій передбачає те, що у президента буде лише один вектор, що виключає інтеграцію до Євросоюзу», - відзначив Гарань.
Помста за образи?
Версія про придворні інтриги цікава, оскільки надає українській політиці романтики аристократизму і викликає інтерес у любителів обговорити чутки про змови і зради. Але чомусь важко уявити, що президент, наділений фактично абсолютними повноваженнями, дозволяє ось так запросто «смикати себе за ниточки». А в те, що президент добре пам'ятає усі приниження, які він переніс завдяки помаранчевим в 2004-2006 роках, віриться легко і без зусиль. Тому версія про те, що арешт Тимошенко - вольовий крок до того, щоб покарати кривдників особисто Януковича або Партії регіонів, виглядає цілком правдоподобною.
З тим, що Янукович особисто бажає побачити Тимошенко за гратами, погоджується політолог Віктор Небоженко. «Нинішня влада має намір посадити усіх представників помаранчевого періоду. Окрім тих, у кого є ізраїльський паспорт», - сказав експерт.
Небоженко також припускає, що арешт Тимошенко - це єдина умова, за якою екс-президент Віктор Ющенко погодився свідчити проти свого колишнього соратника по Майдану в суді. «Ющенко п'ять років домагався арешту Тимошенко. Тепер його мрія здійснилася, а суд, що виконав головну умову Ющенка, отримає свідка у кримінальній справі проти екс-прем'єра», - підкреслив політолог.
Якщо припустити, що арешт Тимошенко - особиста, майже нав'язлива ідея перших осіб, то це означає, що влада почала грати у відкриту, і сила протидії у вигляді росту популярності Тимошенко і співчуття до неї може бути не меншою, ніж сила дії влади. Це може означати, можливо, не зовсім виправдану самовпевненість Банкової, оскільки для того, щоб відносно безболісно для себе створювати українського Ходорковського, треба бути українським Путіним, тобто мати переважну підтримку в народі. Президент Янукович на сьогодні цим похвалитися не може.
Смутна примара Майдану
Якщо відкинути емоції і запитати «чи заслуговувала Тимошенко на арешт за свою поведінку в суді?», відповідь для більшості буде, швидше за все, очевидною: «Так, заслуговувала». Чи розуміла це Тимошенко, відмовляючись вставати перед судом, ображаючи суддю і прокурорів і перетворюючи процес на балаган? Так, адже вона жінка недурна. А якщо вона це розуміла і все одно не міняла лінії поведінки, усе те, що відбувається виглядає як добре спланована провокація. Чим швидше Тимошенко опиниться за гратами, тим легше і швидше можна розгорнути масштабну акцію на її захист по всій країні, заздалегідь сформувавши в головах українців думку про те, що звинувачувальний вирок є неправосудним.
Підтвердженням тому, що Тимошенко свідомо наривалася на арешт, може служити заява її першого заступника Олександра Турчинова про «загальну мобілізацію». «Друзі, оголошуємо загальну мобілізацію до Печерського суду! Не дамо перетворити Україну на концтабір!» - написав Турчинов на своїй сторінці в Facebook в день арешту. Пізніше стало відомо, що партія Батьківщина ініціює створення загальноукраїнського комітету опору.
«Арештом Тимошенко влада переступила межу, за якою згортання демократії і розвиток авторитаризму можуть стати безповоротними в найближчій історичній перспективі. Об'єднатися повинні усі ті, хто здатний виборювати ці цінності, захищати свою країну, а не тільки розповідати про це», - заявив усе той же Турчинов.
Українська політика знову набуває властивого їй вулично-протестного відтінку. А це означає, що опозиція вимушена доводити свою революційну спроможність, тоді як владі належить проявити нордичну витримку, намагаючись не розгубити залишки рейтингу.
Роман Чорнишов
Джерело – «Слов’янські новини»