Вадим Колесніченко: Найголовнішим завданням ультраправих угруповань є фальсифікація української історії
Народний депутат України від Партії регіонів Вадим Колесніченко вважає, що «найголовнішим завданням ультраправих і неонацистських груп в Україні є тотальна фальсифікація української історії у спробі знайти події, які могли б допомогти в побудові моноетнічної держави і нації».
«Проблема в тому, що частенько події підбираються не дуже вдалі. Так справа йде і з проголошенням "бандерівцями" так званого "Акту проголошення Української Держави" 30-ого червня 1941-ого року під крилом нацистських окупаційних військ і Абверу (військової розвідки Третього Рейху). За великим рахунком, цю ганебну сторінку історії немає необхідності піднімати, оскільки жоден цивілізований народ світу не вшановує подібні "Акти", проголошені маріонетковими урядами і неонацистськими силами в країнах, окупованих фашисткою Німеччиною. Але сьогодні безвідповідальні ЗМІ активно афішують пропагандистські акції українських послідовників нацизму і "флешмоби" з публічного зачитуванню "Акту"», - наголошує нардеп.
«30-ого червня 1941-ого року в окупованому Львові, у будинку "Просвіти" в поспіху були проведені самозвані Українські Національні Збори, у складі яких були переважно націоналісти і прибічники Бендери. На зборах також були присутніми представники німецького військового командування і Української греко-католицької церкви. Ці Збори прийняли документ під назвою "Акт проголошення Української Держави" і обрали уряд на чолі з Ярославом Стецько. У місті, на вежі Князівської гори був піднятий національний прапор, а Львівська радіостанція подала цю інформацію в ефір», - розповідає Вадим Колесніченко.
«Під час святкування Україною першої річниці незалежності в серпні в 1992-ому році відбулася урочиста церемонія передачі клейнодів (державних символів) Української Народної Республіки 1918-ого року Президентові України Леоніду Кравчуку. Тоді Президент сказав: "Приймаючи символи УНР, ми цим підкреслюємо, що свій родовід продовжуємо від Української Народної Республіки, а до цього - від тих історичних часів, які прдеставляють силу і велич нашого народу". Нинішня Україна безпосередньо наслідує демократичну Українську Народну Республіку і Українську Радянську Соціалістичну Республіку, а не "Акт 30 червня 1941 року", як цього хотіли б націоналісти з ОУН(б).
Можна констатувати, що проголошення Акту 30-ого червня було не лише злочином з погляду моралі, наругою над мільйонами українців, які помирали у боротьбі з фашизмом, над честю української нації, яка так і не стала в ряд націй посібників фашизму, але і юридичною спробою відміни проголошення Україною всесвітньо визнаної незалежності в 4-ому Універсалі Центральної Ради. Втім, "бандерівці" ніколи не звертали уваги на такі деталі...», - резюмував парламентар.