За кого проголосувала Одеса?
Результати виборів в Одеській області і самій Одесі не сказати, щоб вразили або сильно відрізнялися від результатів південного Сходу України, до якого традиційно відносять цей край електорально. Проте, регіон відрізнився рядом особливостей - як за партійними списками, так і в мажоритарних округах, на чому необхідно зупинитися окремо.
Звичайно, почати б слід було з результату Партії регіонів. Майже 42 відсотки (41.90) - це, само собою, мало, в порівнянні з попередніми парламентськими виборами (тоді партія набрала 52.2), проте на тлі інших регіонів України - досить багато. Якщо не рахувати Севастополя, по суті, це четвертий показник по Україні після Донецької, Луганської областей і Криму.
Такий підсумок, до речі, зняв з порядку денного питання звільнення губернатора Едуарда Матвійчука - йому багато хто прогнозував відставку якраз після виборів. Але особистий рейтинг голови регіону (і обласної партійної організації також), у тому числі, в кінці кінців й вилився у високий результат цієї політичної сили. Особливо це стосується сільської місцевості, де підтримка партії влади викликана успішними обласними програмами на зразок «Народного бюджету» і «Народного медогляду».
Зате крісло одеського градоначальника Олексія Костусева, кажуть, захиталося. Мер і так не може похвалитися останнім часом популярністю, не сприймається серйозно місцевою організацією Партії регіонів, до того ж, київське керівництво незадоволено занадто високим результатом «Свободи», яка в окремих районах міста й зовсім перевалила за п'ятивідсотковий бар'єр. Успіх останньої можна розглядати в цілому, в загальноукраїнському контексті - за «Свободу» голосували розчаровані і у владі, і в традиційній опозиції російськомовні, а також молодь, яка легко потрапляє під вплив радикальних і тоталітарних рухів.
Якщо брати «мажоритарників», то зазначимо, що в самій Одесі, при 4 округах, перемогли 2 висуванці від Партії регіонів - голова фракції в міській раді Геннадій Труханов (136 округ, Суворовський район) та голова Одеської національної юридичної академії нардеп Сергій Ківалов (135 округ, Приморський район). Причому перемогли з досить великим відривом - Ківалов, наприклад, набрав 56 відсотків, тоді як його найближчий конкурент, Володимир Усов - 25. В той же час Труханов переміг упевненіше, здобувши найвищий результат серед одеситів - 60 відсотків. Хоча багато хто визнав і такий відрив недостатнім для «регіоналів» таких широких можливостей і популярності, як Ківалов і Труханов.
Ще один переможець (134 округ) офіційно висувався від Народної партії - це колишній губернатор Одеської області Сергій Гриневецький. Назвати його нелояльним «регіоналам» язик не повернеться: він і раніше був одним з найбільш близьких до партії влади «народників», до того ж, після виборів обидві політсили, швидше за все, об'єднаються (чи, точніше, «народники» віллються в «регіони»). До того ж, Гриневецький недвозначно використав логотип «біло-синіх» на своїй агітаційній продукції і неодноразово заявляв про підтримку курсу партії влади. Втім, передвиборчу кампанію політик проводив на диво скромно й ледве не поступився більш розторопному в цьому плані самовисуванцю Геннадію Чекіті - різниця склала всього тисячу голосів.
У 133 окрузі (Київський район) також розгорнулася неабияка боротьба, і в результаті кандидат-«регіонал» Олексій Гончаренко (син мера, заступник голови Одеської обласної ради) поступився Ігорю Маркову - лідерові партії «Родина», відомому своєю чіткою і незмінною роками проросійською позицією. Звичайно, Гончаренко помітно виділяється на тлі інших одеських «регіоналів» у кращу сторону, проте Марков у новому парламенті однозначно більш потрібний. Передусім, через наявність у Раді «Свободи», яку ніхто, схоже, окрім ідейних політиків, що зарекомендували себе, на зразок Маркова не збирається ставити на місце. До речі, Марков був одним з нечисленних кандидатів, які ставили основною задачею своєї передвиборчої програми інтеграцію України в Митний Союз. У тому числі, і цій ідеї, як ми бачимо, віддали свою перевагу одесити.
Що ж до жителів Одеської області, то тут перевага «регіонів» вийшла більш солідною. По суті, не програв жоден висуванець від партії влади. Виключень два, але при детальному розгляді виявляється, що це ніякі не виключення зовсім. У 140 окрузі (центр - Біляївка) перемогу отримав ніхто інший як Давід Жванія, який не приховував підтримки з боку Партії регіонів. При цьому офіційного висуванця «регіонів» тут не було. У 143 окрузі (Арциз) кандидат від «біло-синіх» був присутнім - народний депутат Ігор Плохой, колишній «бютівець», який переметувався в ряди нинішньої партії влади кілька років тому. Проте, партійна приналежність Плохому не допомогла: він поступився досить популярному в регіоні Антону Кіссе, голові Асоціації болгар України. За сумісництвом, депутатові обласної ради від ПР, так що сумнівів стосовно того, до кого «головний болгарин України» приєднається після перемоги, не виникає.
В інших регіонах області, в принципі, перемога дісталася грошовим мішкам:
137 округ (Котовськ) - Леонід Клімов, радник президента, банкір і власник футбольного клубу «Чорноморець», екс-керівник обласної організації Партії регіонів; 138 округ (Ширяєво) - Іван Фурсін, який позиціонував себе як меценат, бізнесмен і засланий козачок з Києва, раніше представляв у Верховній Раді блок Литвина; 139 (Роздільна) - Олександр Пресман, депутат обласної ради, який засвітився в скандалі з наявністю другого громадянства США, теж впливовий бізнесмен і олігарх; 141 округ (Татарбунари) - Віталій Барвіненко, екс-бютівець, місцевий царьок, який переметувався під крило «регіонів» після приходу до влади Януковича, а також 143 округ (Ізмаїл), - Юрій Крук, який також відзначився численними переходами з партії в партію.
Картинка вимальовується сумна: якщо в місті з офіційних «регіоналів» ще є гідні представники, то в області це, в основному, банальні грошові мішки.
Якщо говорити про результати інших політичних сил в Одесі і області (хоча це дуже складно при такому домінуючому положенні Партії регіонів), то за списками необхідно відзначити більш ніж гідний показник комуністів - 18.16%. При цьому жоден кандидат від КПУ, навіть дуже відомий у рамках усієї країни Євген Царьков балотувався в 139 окрузі і зайняв 3 місце. Втім, така тенденція характерна й для всієї України.
15.49 набрала «Батьківщина» і 13.77 - «УДАР», що разом, звичайно, дуже багато, але толку від цього виявилося мало. У тому числі, й в мажоритарних округах. Тут, як і в Комуністичної партії - жодного мандату. Передусім тому, що жодної яскравої особи, яка б користувалася популярністю, в округах виставлено не було. Єдиним кандидатом, що позиціонував себе як затятий супротивник діючої влади і мав шанси перемогти, був уже згадуваний Геннадій Чекіта, який очолює фракцію «Батьківщини» в міськраді. Чекіта, без сумнівів, має солідну підтримку в Одесі, проте об'єднана опозиція, на подив, виставила в 133 окрузі Костянтина Усова, того самого автора фільму «В'язниця номер 1». Зрозуміло, що націонал-демократ з Києва, навіть якщо він і творець непоганого фільму-розслідування, популярності в російськомовній Одесі не знайде. В результаті Чекіта програв Гриневецькому всього тисячу голосів, тоді як Усов, умовно кажучи, відтягнув 18 відсотків.
«Опозиція вибори бездарно програла, влада їх бездарно виграла», - так охарактеризував результати виборів один з одеських експертів. Дуже точно й чітко сказано. По суті, в одеського виборця не було альтернативи - за Партію регіонів не дозволяли голосувати невиконані обіцянки та завищені надії, а з опозицією є радикальні розбіжності в ідеології. У результаті партія влади, скриплячи зубами і потрушуючи гаманцями «мажоритарників», таки отримала перемогу - але що дадуть ці вибори, окрім як гальмування України в розвитку на п'ять подальших років?! Саме гальмування - доки, нарешті, не з'явиться дійсно сильна, відповідальна і не зраджуюча ані своїх виборців, ані свої первинні ідеали партія. Але це, мабуть, лише наївні політичні мрії.
Артем Бузіла,
головний редактор naspravdi.com.ua
