Маски знято: "історичні" спекулянти і політичні плагіатори
9 квітня 2013 року на сайті Інтернет-видання "Комментарії" з'явилася стаття "Регионал" – плагиатор зовет западных историков в суд", яка в подальшому була передрукована ще низкою видань, про звинувачення мене як народного депутата України в плагіаті та порушенні авторських прав відомих істориків Джона-Пол Хімки та Пер Андерс Рудлінга у зв'язку з перевиданням їх робіт у збірнику досліджень і публікацій "Война или военная преступность?" Міжнародним антифашистським фронтом.
Переконаний, що такого брехливого характеру повідомлення ЗМІ є лише невдалою спробою відволікти увагу читачів від змісту книги та актуальної суті самого питання. До змісту видання жодного зауваження чи пропозиції.
Адже дослідження та публікації сучасних західних і вітчизняних вчених, які увійшли до збірки, доводять злочинність українського нацизму, радикального націоналізму, під прапорами яких вчинялись численні злочини проти людства – чітко говорять, що члени ОУН-УПА були злочинцями та не підлягають реабілітації (і героїзації). В творах проводиться прискіпливий науковий аналіз процесів фальсифікації історії, створення антиісторичних міфів і спроб реабілітації (і героїзації) посібників нацизму – членів ОУН і УПА, що мали місце в Україні в 2004-2010 роках.
Спекулятивність "претензій" до мене вже давно стала зрозумілою. Оскільки нинішня ситуацію повністю відтворює аналогічну, тільки минулого! року. Тоді окремі писаки на сторінках "патріотичних" видань що відверто займаються політичними спекуляціями на історичну тематику декілька місяців "обсмоктували новину" про "плагіат" чи нібито існування якихось претензій у авторів 2-го тому серії "Історична правда" – "ОУН і УПА: дослідження про створення "історичних міфів" – Пера Андерса Рудлінга, Тімоті Шнайдера, Гжегожа Россолински-Либе.
Так от. З того часу і до сьогодні до мене не звернувся жоден із зарубіжних вчених, чиї дослідження та публікації були надруковані у збірці "Война или военная преступность?", із будь-якими претензіями та вимогами щодо порушення авторських прав, оскільки вони розуміють відсутність правових підстав для таких дій. Лише якісь "писаки" начебто від імені згаданих авторів про щось там заявляють.
Крім того, також до цього часу жодне ЗМІ, яке поширило неправдиву інформацію про начебто порушення мною авторських прав відомих зарубіжних істориків, не звернулося до мене навіть за коментарем щодо цієї ситуації. Очевидно, що їх повністю влаштовую саме брехня і її розповсюдження зі свої сторінок.
Якщо звернутися до норм національного і міжнародного законодавства, то чітко стане зрозуміло, що збірка "Война или военная преступность?" видана Міжнародним антифашистським фронтом з дотриманням та у відповідність до вимог законодавства, в тому числі у сфері авторського права. Хоча, я не здивуюся, якщо представлений нижче матеріал буде повністю проігнорований ЗМІ.
Зокрема, відповідно до п.3 ч.1 ст. 50 Закону України "Про авторське право та суміжні права" від 23.12.1993р. N2782 плагіат – це оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Власне на обкладинці збірки "Война или военная преступность?", другій сторінці та перед кожною статтею вказані прізвища та імена авторів досліджень та публікацій: Анатолій Чайковський, Джона-Пол Хімка та Пер Андерс Рудлінг, тобто дане видання не є плагіатом.
Також Закон України "Про авторське право та суміжні права" визначає, що знак "©" та ім'я автора, які поставлені на оригіналі та примірниках є позначенням авторського права, у зв'язку з чим у збірці "Война или военная преступность?", окрім вказівки прізвищ та імен їх авторів, міститься знак "©", що підтверджує належність авторських прав Анатолія Чайковського, Джона-Пол Хімки та Пер Андерс Рудлінга на опубліковані роботи.
Усі статті, які увійшли до збірки "Война или военная преступность?" взяті з відкритих ресурсів. Це означає, що дана інформація може вільно використовуватися дослідниками та читачами, але з дотриманням норм законодавства. Відповідно ч.3 ст.10 Бернської конвенції про охорону культурних і художніх творів від 24.04.1971 року визначає, що при використанні авторської роботи треба зазначати джерело та ім'я автора. Тому при передруку усіх робіт збірки "Война или военная преступность?" було зроблено посилання на джерело, звідки була взята відповідна робота.
Важливо зазначити, що Міжнародний антифашистський фронт, який виступив ініціатором видання збірки "Война или военная преступность?", поставився з глибокою повагою до зарубіжних авторів та повідомив кожного з них про намір опублікувати їх роботи. Як наслідок, відомий доктор історичних наук, професор, дійсний член Української академії історичних наук Анатолій Чайковський подякував мені за видання даної книги та надав дарчий підпис. Натомість Джон-Пол Хімка та Пер Андерс Рудлінг жодним чином не відреагували. Тому, безумовно, якби надійшли зауваження чи незгода від Джон-Пол Хімки та Пер Андерс Рудлінга щодо передруку матеріалів, то дослідження та публікації, які увійшли до збірки "Война или военная преступность?", в першу чергу з моральних принципів, не були б надруковані.
Стаття Джона-Пол Хімки "Дружественные вмешательства: борьба с мифами в Украинской истории XX века", яка увійшла до збірки "Война или военная преступность?", взята з відкритого ресурсу і відповідно опублікована з дотриманням встановлених норм національного і міжнародного законодавства: із зазначенням знаку на авторські права "©", прізвища та імені автора, посилання на джерело.
Робота Пер Андерса Рулінга є рецензією на книгу Володимира Петровича, яка висвітлює особисте відношення та сукупність поглядів автора до прочитаної книги. Більше того, дана робота знову ж таки взята з відкритого Інтернет-ресурсу, передрукована лише окремими уривками із зазначенням прізвища та імені автора і знака на авторські права "©", що відповідає вимогам законодавства у сфері авторських прав.
Більше того, видана наразі збірка "Война или военная преступность?" не перебуває у продажі, а розповсюджується виключно безкоштовно, про що свідчить відповідне повідомлення в книзі.
Маски знято. Всі ж нікчемні спроби відвести увагу громадськості від злочинної діяльності ОУН, УПА, СС "Галичина" та інших організацій цього штибу, які ми зараз спостерігаємо в окремих ЗМІ, не просто приречені на поразку, але й є жалюгідним плагіатом діяльності українських націонал-фашистів.