Продовольча безпека Грузії на небезпечній межі - кавказькі журналісти
Як розповідає журналіст Тамар Нергадзе, аграрний сектор економіки Грузії перебуває в глибокій депресії. У аграрній країні доля сільського господарства в загальному об'ємі ВВП складає усього 8%.
Він наводить деградації сільського господарства країни. «Грузія щорічно закуповує 800-900 тонн чаю для внутрішнього споживання. Між тим відносно нещодавно потреби величезної радянської імперії в чаї на 85-90% покривалися за рахунок вироблюваної в Грузії чайної сировини (інші 10-15% доводилися на Азербайджан і Краснодарський край). По всій території колишнього СРСР були розкидані чайні фабрики, які займалися розфасовкою грузинського чаю. І лише для купажування незначну частину чайної сировини СРСР закуповував у Індії і Шрі-Ланці. Грузія поїла чаєм власного виробництва чверть мільярда чоловік, а зараз не може напоїти власне населення в 4 мільйони чоловік», - зазначає кавказький журналіст і додає: «Якби чаївництво і чайна промисловість у Грузії залишилися на колишньому рівні, це означало б збереження десятків тисяч робочих місць і багатомільйонні вливання до бюджету країни».
«Не менш складне становище склалося і в інших галузях сільського господарства, у тому числі в зерноводстві. Для повного задоволення потреб Грузії потрібні до 500 тисяч тонн продовольчого і 200 тисяч тонн фуражного зерна. До розпаду СРСР Грузія забезпечувала себе зерном мінімум на 60-70%, а нині усього лише на 10-12%», - розповідає Тамар Нергадзе.
За його словами, в Грузії починають вирощувати нові, більш прибуткові культури, такі як чорниця, фундук, а в східній частині країни навіть банани. У планах також посадка маслинових дерев.
«Багато експертів, учені-аграрії, політики вважають, що рішення проблеми лежить на поверхні: без розвитку традиційних галузей не доводиться навіть говорити про продовольчу безпеку країни. Нагодувати країну можуть лише такі традиційні галузі, як зерноводство, тваринництво, птахівництво, плодівництво, овочівництво, виноградарство, чаївництво. І саме ці галузі, за винятком, мабуть, птахівництва, обтяжені масою проблем», - зазначає журналіст.
«Головна біда в тому, що десятки тисяч гектарів орних земель вже заросли бур'янами. Згідно з офіційною статистикою, це складає 30-35% орних земель. Проте, в чиїх би руках не знаходилася земля, вона залишається надбанням держави. Нещодавно президент Грузії Михайло Саакашвілі навіть пригрозив санкціями недбалим землевласникам. У землевласників є аргумент - подорожчали паливно-мастильні матеріали і сіяти зерно невигідно. Але ж і ціни на зерно за останній час збільшилися удвічі», - наголошує експерт.
«Потрібні, звичайно, не лише санкції, але й дієва система пільг для зерновиробників. Виноградарі отримують дотацію від держави на кожен проданий кілограм винограду. Аналогічна підтримка потрібна і виробникам зерна. Існує світова практика державної підтримки фермерів. Грузії давно пора взяти її на озброєння, щоб скоріше розв'язати проблему продовольчої безпеки країни», - підсумував Тамар Нергадзе.