У Південній Осетії виступили проти референдуму про статус російської мови
Як повідомляє ІА REGNUM, частина інтелігенції Південної Осетії 27-ого жовтня виступила із зверненням проти проведення референдуму про статус російської мови в республіці.
«Осетинська мова знаходиться сьогодні в найгіршому положенні, вона потрапила в список вимираючих мов, і якщо сьогодні ми приймемо державний статус російської мови, то зрозуміо, що осетинська мова абсолютно не розвиватиметься, її подавить велика російська мова. Російська мова - вивчена, розвинена, розроблена мова, а наша в цьому відношенні - бідна. Ми не проти російської мови, ми - проти проведення референдуму. Я 35 років викладаю і бачу, що твориться з мовою, сьогоднішні студенти її вже дуже погано знають", - заявила один з авторів звернення, вчений секретар Південно-Осетинського науково-дослідного інституту, викладач ПОДУ Зоя Бітарті.
«Ми вимагаємо не проводити референдум по державному статусу російської мови, а залишити російську мову за діючою Конституцією РПО офіційною мовою. З 1954-ого року у нас навчання, діловодство йде російською мовою. Цього замало? Нам ніяк не можна без російської мови. Ми не відмовляємося від російської мови, ми відмовляємося від статусу державної. За такого статусу ми підкорятимемося російській мові повністю», - підкреслила Бітарті. Вона відзначила, що боротьба за осетинську мову, яка велася з 1990-х, з якої розпочиналася незалежність Південної Осетії, зараз може виявитися безрезультатною.
При цьому, що президент Едуард Кокойти 26-ого жовтня в ході зустрічі з викладачами ПОДУ назвав проведення в Південній Осетії референдуму про державний статус російської мови «серйозним кроком на знак вдячності великої Росії за все зроблене для нечисленного осетинського народу, який дасть більший стимул для реалізації в Республіці державної програми розвитку осетинської мови».
За інформацією від прес-служби президента, в зустрічі брали участь проректори ПОДУ Джульєта Остаєва і Наталі Гассієва, завідуючі кафедрами осетинської і російської мов ПОДУ Боболка Медоєва і Заліна Тедеєва.
Заліна Тедеєва пояснила, що «суть цього референдуму полягає в тому, щоб законодавчо закріпити той статус, який, по суті, російська мова вже має, тобто ми хочемо звести воєдино де-факто і де-юре те, що у нас вже сьогодні є».
Джульєта Остаєва розповіла, що читає студентам курс лекцій із загального мовознавства, де обов'язковою програмою є національно-мовна політика держави. «І саме ця політика держави має бути пояснена усім людям, які вийдуть на референдум. Треба пояснити, що це не бажання окремих осіб і каприз можновладців, а це абсолютно обов'язкова частина ідеології і політики держави. Необхідно через засоби масової інформації довести до населення, що національно-мовна політика - це найважливіша частина державної політики нашої країни», - підкреслила вона.
Також, на її думку, в Південній Осетії повинен мати місце білінгвістичний паритет при переважній повазі, політичному захисті рідної мови. «Теорія мови стверджує, що в двомовних і багатомовних державах, одномовних зараз фактично вже немає, людина користується двома мовами, двома культурами, вона користується ідеологіями тих держав, мовою яких спілкується», - сказала Остаєва.
Наталі Гассієва взагалі висловила здивування, що в південноосетинському суспільстві виникла така проблема. «Російська мова - дорога у великий світ і, звичайно ж, ми розвиватимемо її. Це природно», - вважає вона.
Як відомо, в Південній Осетії в день виборів президента республіки 13-ого листопада пройде і референдум про статус російської мови в РПО. Згідно діючої Конституції, осетинська мова є державною, а російська має статус офіційної.