Янукович та союзи

Відмова Євросоюзу зустрічати українського президента Віктора Януковича у Брюсселі (про що стало відомо 18 жовтня) логічна і закономірна. Не через те, що засудили і продовжують судити головну опозиціонерку України Юлію Тимошенко. Це тільки привід. Важкі переговори про створення зони вільної торгівлі України і ЄС, які особливо активно йшли впродовж двох років, фактично закінчилися нічим.

І українська влада, і європейці зробили багато заяв про те, що вже з грудня цього року Україна укладе Договір про асоціацію з ЄС. Але віз і нині там: Європі нічого запропонувати українцям, окрім свідомо сильніших конкурентів. Особливо яскраво це показали переговори про квоти на експорт українського зерна і м'ясомолочної продукції - європейці борються буквально за кожен грам, щоб захистити своїх виробників.

Усі політики, хоч трохи знайомі з характером Януковича, знають, що він не прощає образ. І у будь-якому випадку добився б «посадки» Тимошенко. Так і сталося.

Європейці, в той же час, усвідомлювали, що реальної євроінтеграції (нехай навіть її ілюзії) до грудня 2011 року не буде. І зберегли хорошу міну при поганій грі - переклали стрілки на Януковича - мовляв, «політизований процес» винен у тому, що два роки ми працювали даремно.

Україна може і далі також безрезультатно битися головою об стіну «єдиної Європи», а у відповідь отримувати плювки і туманні обіцянки включити її до складу ЄС «десь років через ...дцять». Замість цього є вигідніший вибір - Митний союз, який, як видно з програмної статті Володимира Путіна про Євразійський союз, ставить своєю метою об'єднати ринки Європи і Азії.

Українці, звичайно, можуть відмовитися від щорічних дотацій до українського бюджету у розмірі $9 млрд, які принесе членство в Митному союзі. Проте ближче до виборів самі обставини (точніше невдоволений соціальною політикою уряду український народ) поставлять Януковича перед вибором - або вихід з кризи або нове занурення в її пучину услід за всією Європою.

Олег Горбунов

Джерело - http://politcom.ru/12736.html