Одночасно слід заборонити захід сонця ...
Білгород-Дністровський торговельний порт під загрозою зупинки. Нещодавні суперечливі дії адміністрації морських портів та прийняття закону про заборону на експорт деревини практично не залишають жодного шансу підприємству на виживання.
А разом з ним і старовинному місту Аккерману, який будувався і розвивався як портовий, і де сьогодні більше половини надходжень до бюджету - завдяки роботі порту.
Навіть супротивники експорту деревини вважають мораторій заходом занадто жорстким, і не цілком ринковим. Зате він дозволить зацікавленим особам по-новому переділити ринок об'ємом в мільярд доларів.
За ініціативою колишнього директора ТОВ «Інтервудкоммерц» (спеціалізація - експорт пиломатеріалів), а нині народного депутата Остапа Єднака, десять народних обранців, всі члени профільного комітету з питань екологічної політики, внесли на розгляд парламенту проект закону про внесення змін до закону України про мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів в необробленому вигляді.
Документ розробили депутати VIII скликання: Дмитро Добродомов, Микола Томенко, Богдан Матковський, Олег Мусій, Віталій Купрій, Віталій Чепинога, Андрій Антонищак, Олександр Дубінін з «БПП», Остап Єднак з «Самопомочі», Анатолій Дирів з «Народного фронту» і голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко.
А 5 лютого 2015-го року народні депутати 277-ма голосами підтримали в першому читанні законопроект №1362 «Про внесення змін до Закону України "Про особливості державного врегулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів"» (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів в необробленому вигляді).
Суть документа - заборона строком на десять років на вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів. При цьому забороняється вивозити пиломатеріали та заготівель товщиною понад 70 міліметрів із транспортною вологістю більше 22%.
Автори проекту вважають, що «головною метою прийняття цього закону є переорієнтація експорту з деревної сировини на продукцію більш високого рівня обробки, стимулювання розвитку деревообробних і деревопереробних підприємств». Але реальність трохи інша. Після прийняття даного законопроекту в Україні масово збанкрутують як виробники, так і лісгоспи. Результат прийняття закону - масове закриття деревообробних підприємств.
В Україні основна маса деревообробників відправляють на експорт пиломатеріали природної вологості (від 25 до 45%), і переорієнтуватися на постачання цієї продукції на внутрішній ринок не зможуть через відсутність споживачів. Результат прийняття закону - виробники будуть змушені закривати свій бізнес і звільняти людей. Для установки сушок необхідні час, гроші (150 тисяч євро за сушку) і природний газ.
За оптимістичними оцінюваннями, після прийняття закону попит на вітчизняний ліс скоротиться як мінімум на 500 тисяч кубометрів на рік, а лісгоспи зменшать свої прибутки на 700 мільйонів гривень. Однак справжньою катастрофою для лісгоспів стане заборона на експорт лісу-кругляку. В результаті прийняття закону (зменшення попиту всередині країни і заборона на експорт), лісгоспи можуть втратити від 50% до 90% свого виторгу, обсяг виробництва в галузі знизиться більш ніж на 40%.
Справжня мета авторів закону - зменшити конкуренцію на ринку деревини (право на експорт матимуть тільки власники сушильних камер), збільшити корупцію (карантинна служба видаватиме довідки про ступінь вологості пиломатеріалів) і скуповувати за безцінь вітчизняну сировину з метою отримання надприбутків.
Після заборони експорту обваляться ціни на внутрішньому ринку, адже існуючі переробні потужності в Україні навіть при повному завантаженні (коли працюють пилорами без сушильних камер) можуть переробити не більше 70% від обсягу вирубки - в останні роки експортувалося в середньому 30% від усієї заготовленої деревини.
Наслідки прийняття законопроекту для лісової галузі:
1. Різке зниження прибутковості держпідприємств області - лісгоспів. Зараз експортна ціна на лісопродукцію (кругляк і пиломатеріали) як мінімум на 30% перевищує внутрішньоукраїнські ціни. І ця різниця тільки росте з падінням курсу гривні. Заборона експорту змусить лісгоспи продавати продукцію вітчизняним переробникам за низькими цінами. Більше того, навіть ця невисока ціна при надлишку лісопродукції почне різко знижуватися. В результаті ці нововведення можуть призвести до повної зупинки деревообробних підприємств, це призведе до масових скорочень - тисячі людей втратять роботу, скорочення транспортних перевезень, державний бюджет недоотримає податкові платежі та єдиний соціальний внесок, лісгоспи стануть збитковими, працівники, які залишаться працювати, отримуватимуть меншу зарплатню.
2. Погіршується платіжний баланс держави, зросте тиск на курс національної валюти. Лісова галузь в останні роки дає як мінімум 200 мільйонів доларів експортного виторгу на рік. В результаті: зменшення надходжень валютного виторгу від експорту в умовах економічної кризи в розмірі як мінімум 100 мільйонів доларів США на рік, а також збільшення соціальної напруги та масовий виїзд місцевого населення на заробітки.
3. Через скорочення прибутків і попиту на ліс у лісгоспів не буде можливості проводити рубку в необхідному, науково обґрунтованому обсязі, що в середньостроковій перспективі негативно позначиться на екологічній ситуації - якість лісу значно погіршиться, кількість пожеж зросте.
Коментуючи обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, можна провести паралелі з сільськогосподарською галуззю і заборонити, наприклад, експорт не лише зерна, а й низькосортного борошна і висівок, підкреслюючи необхідність експорту хлібобулочних виробів з високою доданою вартістю.
Одним з правильних підходів, які реально могли б позитивно позначитися на лісовій галузі та вітчизняних переробниках, є створення сприятливого інвестиційного клімату, що дозволило б закупити дороге професійне обладнання, перевчити персонал, засвоїти нові ринки збуту. А забороняти експорт лісу необхідно дуже виважено, почавши, наприклад, з заборони вивезення дуба-кругляка, тому що вже зараз 90% дуба переробляється всередині країни, і заборона на його експорт спричинить мінімальний негативний ефект для галузі.
Ляшко і команда пропонують ввести заборону на проведення рубки головного користування та вивезення деревини за межі України строком на 10 років, при цьому, законопроект дозволяє проводити вибіркові, поступові і суцільні рубки, але тільки для постачання дерева споживачам в Україні.
Така пропозиція цілком і повністю влаштовує українських деревообробників. Спроби лобіювати їхні інтереси ще в минулому році робив тодішній глава Держслужби з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Юрійович Бродський. Він звертався до Яценюка, цитата: «Наша лісова промисловість втрачає робочі місця через дефіцит сировини. А сировина в цей час надходить не на наші заводи і фабрики, відходи - не в наші котельні. Все експортується за кордон. Причому ми залишаємося останньою європейською країною, що експортує ліс». При цьому правда, він забув згадати, що до його орбіти впливу входить деревообробний холдинг «БКМ-Вуд», що поєднує в собі три деревообробних підприємства з сукупним обертом понад 100 мільйонів гривень на рік. Всі вони кревно зацікавлені в зниженні цін на деревину в Україні, яке може статися після заборони експорту.
Після звільнення Бродського доносити до мас думку про необхідність заборони постачання деревини за кордон продовжила Всеукраїнська асоціація деревообробних підприємств. Її президент Дмитро Артемчук незадовго до того, як Ляшко почав перейматися проблемами лісового господарства, заявив, що головна проблема деревообробної галузі - відсутність закону, який забороняє вивіз необробленої деревини (кругляка) з України.
Втім, навіть у профільній асоціації 10-річний мораторій вважають занадто жорстким, пропонуючи просто ввести експортне мито в обсязі 1200 гривень за кубометр необробленої деревини. Це, нібито, буде стимулювати інвесторів розвивати меблеве виробництво в Україні. Заборона експорту - це не ринковий захід впливу. Всілякі заборони на експорт не вітаються СОТ. А голова фіскальної служби Ігор Білоус пропонував вирішити проблему виданням квот та ліцензій на постачання лісу за кордон.
10-річну заборона на експорт деревини навряд чи особливо допоможе меблевикам, зате дає шанси монополізувати ринок наближеним до влади компаніям. Введення мораторію ще не гарантує, що експорт лісоматеріалів з країни зупиниться... Як показує практика колишніх обмежень на різних товарних ринках, заборона для всіх - це добрий привід для окремих компаній, що мають вихід на потрібних людей, монополізувати галузь. Так що не виключено, що в разі прийняття мораторію незабаром виявиться, що права на експорт або окремі квоти, отримає хтось, зі «своїх», з наближених...
Закон - це не те, як правильно, це всього лише закріплення сформованого порядку речей. І так було у всі часи. Закони, грубо кажучи, надиктовуються ідеалами суспільства. Які ідеали, такі й закони! У нашій країні не так вже й важливо, яким буде закон. Вони практично всі не дотримуються. А коли множаться закони й укази (накази), росте кількість злодіїв та розбійників...
Тепер у забезпеченні сировиною, їм, деревообробниками, допомагає Олег Ляшко і компанія, лобіюючи заборону експорту деревини. Лобіювання означає зусилля приватних груп, що вживаються для надання впливу на державну політику у власних інтересах. Оскільки різних політичних або громадських утворень з власними інтересами багато, а держава одна, то лобіювання виникає природно і неминуче. Іншими словами, лобіювання - це сфера політичної торгівлі, а лобісти служать посередниками між приватними інтересами деяких груп і владою.
Предметом лобіювання може стати що завгодно - від економічних інтересів до аспектів зовнішньої і внутрішньої політики держави. Процес лобіювання може відбуватися на федеральному (національному), штатному (регіональному) та місцевому рівнях, залежно від того, де і ким вирішується питання. Об'єктом лобізму, як правило, є законодавчі та виконавчі органи влади. Найголовніша мета лобістів - прийняття нових законів, а найбільш часто застосовним механізмом лобіювання є фінансування передвиборчих кампаній.
Схема, за якою здійснюється лобіювання, достатньо проста. Хтось «Х» (деревообробники) хоче домогтися чогось від якогось «Z» (законодавці ВРУ), але, не маючи до нього прямого доступу, вони наймають моторного «N» (лобісти - Ляшко і Ко.), І той береться проштовхнути інтереси «Х» в сферу впливу «Z».
Методи здійснення лобіювання, чого вже гріха таїти, можуть бути як законними, так і незаконними: від політичного тиску на представників влади, до їхнього підкупу. Експерти називають лобізм одним з плодів демократії. Це можливість для «нижчих ешелонів» донести свої побажання і вимоги до «вищих ешелонів» і, що найголовніше, домогтися при цьому позитивного результату.
Однак є й негативний бік. Іноді, перебуваючи під тиском, уряд готовий задовольнити приватні інтереси на шкоду національним і суспільним. Крім того, існує думка, що лобізм збільшує корупцію.
Ховаються «змії» там, де захований скарб....
Михайло Льовкін
Джерело: «Таймер»
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції