Бунт волаючого в пустелі ...
На Одещині знову намагаються домогтися своїх прав мовою соціального протесту: у Білгород-Дністровському пройшла масштабна акція портовиків, в якій взяло участь близько 500 осіб. Колектив Акерманського порту розбурханий перспективою передачі підприємства в оренду миколаївській бізнес-структурі і законодавчою ініціативою про заборону на експорт необробленої деревини.
У першому випадку колектив лякають майбутні скорочення - цей негативний аспект не перекривається навіть тими перспективами розвитку порту, які позначив інвестор. Але в порівнянні з тим, яку загрозу цьому підприємству несе заборона на експорт деревини, скорочення - це ще півбіди. Вся справа в тому, що 90% вантажів, що переробляються Білгород-Дністровським портом сьогодні - це ліс. Заборона на експорт деревини тягне за собою втрату портом основних обсягів завантаження, і, відповідно, його зупинку. Закон вдарить і по бюджету Аккермана, враховуючи, що порт є бюджетоутворюючим підприємством, що забезпечує левову частку надходжень до скарбниці міста. До слова, загроза існує далеко не тільки для Білгород-Дністровського порту. Наслідки виявляться не кращими й для діяльності деревообро́бної галузі України в цілому. Але кого це в Україні зупиняло? Особливо, коли йдеться про можливість переділу ринку з мільярдними прибутками.
Що залишається портовикам? Історія сучасної України вже виявила найефективніший метод донести правду «низів» влади. Це масовий протест. Щоправда, ефективність акцій визначається ступенем впливовості тих, хто стоїть за їхньою організацією. Бо базовий принцип української демократії живе і «квітне» пишним цвітом: «Хто сильніший, той і правий». Тільки за останні місяці ми спостерігаємо серію акцій протесту в Бессарабії: антимобілізаційні бунти в селах, мітинг проти свавілля міліції в Ізмаїлі, і ось, - на черзі Білгород-Дністровський. Враховуючи масштаби кризи, в якій опинилася країна, треба розуміти, що це лише початок. Поки що влада не особливо демонструє свою здатність чути свій народ, і це стало цілком очевидно після розгону «фінансового» Майдану. Єдиний виняток для Одещини склав мітинг, який змусив замінити керівний склад Ізмаїльського міськвідділу міліції. Що стосується портовиків в Білгород-Дністровському ... Коли на кону мільярдний прибуток для сильних світу цього, доля невеликого порту та його колективу - те, що турбує їх найменше. Ось виявися порт у зоні інтересів якоїсь серйозної бізнесово-політичної групи, - тоді зовсім інша справа: змусять і себе почути, і з собою рахуватися, зрозуміло, оперуючи гаслами про збереження підприємства, соціальний захист колективу, бюджеті міста. Нічого нового, на жаль ...
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: