Іноземні інвестори в Білорусі очікують змін

У Бресті відкрився завод з виробництва сухих будівельних сумішей, який будували півтора року. Він розмістився на території підприємства "Диском", що входить до складу німецького холдингу DAW (група компаній Caparol).

 Новий завод дозволить "Дискому" розширити асортимент випускається їм продукції. У 2000 році тут вперше в Білорусі налагодили ліцензійний випуск водно-дисперсійних фарб за німецькою технологією, тому підприємство в Бресті є довгостроковим інвестиційним проектом: рішення про його реалізацію схвалювали задовго до того, як у Білорусі вибухнула валютна криза.

Обсяг німецьких інвестицій в новий завод склав 3,1 млн. євро, а на першому етапі потужності підприємства дозволять виробляти до 20 тисяч тонн сумішей на рік, повідомив власник групи компаній Caparol Ральф Мурьян (Ralf Murjahn). Відповідаючи на питання журналістів, наскільки буде затребуваною ця продукція на місцевому ринку в умовах погіршення економічної ситуації, він заявив, що торговельна марка Caparol посідає провідні позиції в білоруській будівельній галузі.

 І якщо раніше багато компонентів імпортували до Білорусі, то з впровадженням в Бресті виробництва, що відповідає європейським стандартам, вони стануть ще більш конкурентоспроможними. При цьому продукція, що випускається, буде складатися на 80 відсотків з білоруської сировини. На початковому етапі пріоритетними будуть поставки на місцевий ринок, але керівництво заводу не виключає, що згодом буде активізований експорт в сусідні країни - Литву, Латвію, Естонію і на Україну. 

Позитивно оцінили відкриття нового заводу і присутні на презентації представники брестських влади. За словами заступника голови облвиконкому Віктора Саковського, поява імпортозамінного виробництва за передовими німецькими технологіями дозволить білоруським споживачам заощадити валюту, а держава отримає вигоду у вигляді податкових надходжень до бюджету і створення нових робочих місць.

Місцева влада дуже розраховує, що Caparol не зупиниться на досягнутому і що на брестському майданчику з часом будуть освоєні інші види продукції під відомою торговельною маркою. Глава німецького холдингу жодних обіцянок давати не став, але підкреслив, що на будь-якому зарубіжному ринку, куди Caparol останнім часом входив з інвестиціями, виникала потреба у подальшому розвитку виробництва. "Сподіваюся, так буде і в Білорусі", - заявив Ральф Мурьян.

 Питання із залученням іноземних інвестицій в Білорусі стоїть надзвичайно гостро, і представники уряду країни не приховують цього. За словами міністра економіки Миколи Снопкова, його відомство не задоволене тим, що за п'ять місяців 2011 року на чистій основі залучено 743 мільйонів доларів прямих іноземних інвестицій, хоча річне завдання складає 6,5 мільярдів доларів. Снопков заявив також, що в Білорусі для інвесторів створені всі необхідні адміністративно-правові та податкові умови. При цьому він не вважає за необхідне розширювати перелік пільг і преференцій. 

З цією думкою міністра згоден економічний оглядач газети "Брестський кур'єр" Іван Гомін, який зазначив, що для припливу інвестицій важливо гарантувати збереження правил гри, встановлених в момент входження в бізнес. Водночас експерт нагадав, що закордонні інвестори стали вимогливіше ставитися не тільки до економічної, а й до політичної ситуації в країні. "На міжнародній арені за Білоруссю закріпився імідж країни, де здійснюються політичні репресії і порушуються права людини, що відлякує багатьох іноземних бізнесменів", - говорить Гомон. На його думку, якщо в Білорусі відбудеться реальна лібералізація економічного життя і демократичні перетворення в політиці, країна цілком може розраховувати на значне зростання інвестицій, у тому числі з Німеччини.