Країна Лукашенка: Замок з легендами, новобудови в глибинках та іпотека під 1%
Цього року Білорусь неодноразово розбурхувала світ: президентські вибори наприкінці 2010 року закінчилися судами над лідерами опозиції, стався перший великий теракт (бомба вибухнула в мінському метро 11 квітня, 15 загиблих), а нині білоруси переживають серйозну економічну кризу.
Спостерігаючи за цим з боку, здається, що наш сусід рухається в неправильному напрямі і ось-ось усе закінчиться народними хвилюваннями і зміщенням Олександра Лукашенка. Але дивлячись на розвиток промисловості, сільського господарства, медицини і на самих білорусів, не здається, що дні Бацьки на посту президента злічені.
ЗАВОДИ. Що відразу впадає у вічі в Мінську - тут працюють більшість підприємств, відкритих ще в СРСР (МАЗ, Мінський ресорний завод, тракторний завод МТЗ, завод колісних тягачів, завод дизельних двигунів МДЗ, Мінська птахофабрика, велозавод, холдинг «Горизонт», завод холодильників і так далі).
Вони не були закриті, їхні корпуси не перетворилися на супермаркети, а цехи не були знесені заради будівництва висоток. Білоруські заводи продовжують випускати продукцію, а щоб вона була конкурентоздатною за якістю, з держбюджету регулярно виділяються кошти на модернізацію. Від підприємств же, що переобладнуються за держрахунок, вимагають збільшення експорту. У випадку, наприклад, з МАЗом, де працюють 40 тисяч чоловік і збираються автобуси, самоскиди, вантажівки, машини для прибирання вулиць з урахуванням екостандарта Євро-4, це виходить непогано - цього року зростання виробництва склало 160%, 75% з яких прийшлися на експорт. Якщо два попередні роки у всьому світі були кризовими, на МАЗи був слабкий попит, і вони в основному вирушали на склад, то з сьогоднішніми показниками завод вийшов на докризовий рівень продажів. Накопичене на складах вже розпродано, причому за новими цінами.
Щоб не витрачати зароблену валюту на купівлю імпортних складових, у Білорусі працює держпрограма по імпортозаміщенню. Наприклад, за цією програмою ВАТ «Белшина» щорічно розробляє і запускає у виробництво два нові види шин. Завдяки цій програмі білоруси сконструювали свій трамвай, і тепер йде оновлення трамвайного парку столиці, а також сконструювали для правоохоронних органів безпілотний літак. Навчилися навіть робити сир з пліснявою, щоб не ввозити його з Франції, а щоб не купувати за кордоном хоч би яблука і груші - затвердили держпрограму «Сад» і почали розбивати плодові сади, паралельно будуючи сучасні овочесховища. Ще будуються два сміттєспалювальні заводи. Як говорять місцеві чиновники: «Не дай Бог, президент з вертольота побачить купу сміття або зруйновану будівлю - усе зноситься і забирається».
Довгі роки білоруси намагалися протистояти приватизації, але тепер змирилися. Стало відомо, що Білорусь має намір продати понад 600 підприємств - кожне по 35 000 білоруських рублів (4 долари). Тобто, по суті, віддати задарма. «Пропонується передати 619 підприємств з урахуванням неможливості виходу їх на беззбиткову роботу без держпідтримки, для якої сьогодні немає джерел, - повідомив замміністра економіки республіки Олександр Ярошенко. Готується до приватизації навіть передовий МАЗ. «Ведемо переговори з ГАЗом і КамАЗом про взаємодію, купівлю долі акцій і створення холдингу. Варіанти різні пропонують», - сказав заступник фіндиректора МАЗ Олег Юшко. Готується до приватизації і легпром. Білорусам вдалося зберегти 2250 підприємств легпрома, на яких працює 66 тисяч чоловік. Більшість з них стали АТ, і лише 19 у держвласності. Саме їх чекає приватизація, але з умовами. «Йдуть переговори з інвесторами з Ізраїлю, Туреччини. Ми ставимо певні умови: в першу чергу зберегти профорієнтацію і асортимент, на 5 років зберегти кількість працюючих, соціальні гарантії. Ми не допустимо, щоб хтось купив фабрику з пошиття одягу або льонкомбінат, трикотажне виробництво і перетворив його на розважальний заклад. Нам потрібний розвиток виробництва», - розповів 1-й замголови концерну «Беллегпром» Володимир Астровський.
ЗЕМЛІ. Дуже практично білоруси розпорядилися і своєю землею. Влада зрозуміла, що в умовах світової продовольчої кризи сільське господарство теж може приносити мільйони.
А тому з'явилася держпрограма, згідно з якою всі поля мають бути розорані, клюква-гриби зібрані і відправлені на експорт, а у селян усі надлишки урожаю скуплені. «Гроші під ногами у нас лежать, тільки треба вміти їх піднімати», - заявив якось Лукашенко. Жодного нерозораного поля, жодного зруйнованого корівника у Білорусі ми не побачили.
Зате була можливість познайомитися з агромістечками, керівники яких намагаються створити у себе міські умови життя. У найбільш передовому в Білорусі агромістечку Снів (2600 мешканців), за прикладом якого в республіці створені вже 60 господарств, зводяться будинки з гарячою водою і автономним опалюванням.
Квартири в них можна приватизувати і виплачувати 40 років кредит під 1% річних, якщо пропрацював в господарстві 5 років і маєшь намір залишитися. Є тут дві школи, дитячий садок на 160 місць, критий басейн, банно-пральний комплекс з італійським устаткуванням, тренажерний зал, амбулаторія зі станцією швидкої допомоги, в планах - зведення критого стадіону для міні-футболу.
СПОРТ. В останні роки Лукашенко зайнявся спортивними спорудами з прицілом на міжнародні змагання. У 2009 році він відкрив найбільшу в СНД і 4-у в світі хокейну арену «Мінськ-арена» (350 мільйонів доларів), яка вміщує 16 тисяч глядачів, має вантовий дах на 18 тонн, під куполом якого підвішені 8 телевізорів (зазвичай чотири).
Поруч розташований ковзанярський стадіон з 400-метровою доріжкою, двома хокейними майданчиками і доріжкою для керлінга. Розрахований на 3908 глядачів. А поруч розташований критий велотрек на 2000 місць, де нещодавно спортсмени розвинули швидкість 110 км на годину. Під «Ареною» парковка на 1,5 тисяч місць, а навкруги будуються готелі, які в 2013 прийматимуть гостей Чемпіонату світу з велогонок, а в 2014-му - Чемпіонату світу з хокею. Усі арени відповідають сучасним міжнародним стандартам. А оскільки в умовах кризи всі повинні якось заробляти, на суперарену має допуск кожен охочий. Пограти в теніс в центрі велотреку можна за 18 000 білоруських рублів (18 гривень), віддати дітей на фігурне катання - за 150 000 білоруських рублів на місяць (150 гривень).
Зараз в Мінську будується сучасний футбольний стадіон і комплекс для гімнастів, поки без претензій на конкретні світові чемпіонати, але з такими активами у білорусів є підстави подавати заявки на Олімпіаду. Взагалі Лукашенко пообіцяв кожному виду спорту, в якому його співвітчизники стануть призерами на міжнародних чемпіонатах, подарувати сучасний майданчик.
ПІДСУМОК. Лукашенко зберіг для людей робочі місця - офіційно в країні безробіття на рівні 1,5%. Друге, за що білоруси вдячні своєму беззмінному упродовж 17 років лідерові, - він побудував соціально орієнтовану державу. Кожне підприємство, окрім постійного заробітку, путівок до санаторіїв, 13-ої зарплати, посібників при виході на пенсію і так далі, зобов'язано забезпечити співробітників житлом, на що є відповідна держпрограма і держава надає кредит під 3% річних. Працівник має можливість викупити у підприємства квартиру, але вже під 1% річних. У білорусів також є можливість отримати жадане житло безкоштовно, для чого треба народити п'ять дітей - за кожну дитину держава відшкодовує 16% вартості житла. У Мінську 1 м2 житлової площі коштує в середньому 3,5 мільйона білоруських рублів (3260 гривень). В елітних будинках метр коштує від 1200 доларів.
Набагато простіше білорусам і з комунальними платежами - вони платять тільки 20,8%, а все інше компенсує держава. Наприклад, за однокімнатну квартиру в Мінську зараз платять близько 60 000 білоруських рублів (60 гривень), враховуючи світло і телефон. І медицина безкоштовна. Причому білоруси мають можливість обстежуватися на апаратурі кращого західного зразка і безкоштовно зробити операцію з пересадки органів в Науково-практичному центрі «Трансплантації органів і тканин».
Місцеві лікарі вважають цей центр найбільш передовим в СНД, де в 2008 році білоруси вперше зробили пересадку печінки, потім серця і підшлункової залози. Цього року зробили 150 пересадок нирок і близько 50 - печінки. Ці операції поставлені «на потік» не в останню чергу завдяки законодавчій базі.
«У нас дозволено трупне донорство, - розповів головний лікар Центру Валерій Кушниренко (походить з України). - Якщо ви не згодні з тим, щоб після смерті ваші органи пересадили хворому, ви повинні написати відповідну заяву і віднести в поліклініку. Якщо ви цього не зробили, значить ви згодні. Це дає нам можливість розвивати трансплантологію, а Україна такої можливості не має. Тому ми здійснюємо в 10 разів більше пересадок, ніж ви».
КРИЗА. До цього дня у Білорусі спостерігаються кризові моменти - наприклад, постійне зростання цін на продукти, які цього року вже піднялися в 4 рази. Ціни на продукти вже порівнянні з нашими. Копчена ковбаса - 100 000 білоруських рублів (100 гривень), лук - 3820 білоруських рублів (3,8 гривні), цукор - 7000 білоруських рублів (7 гривень), картопля - 2200 білоруських рублів (2,2 гривні), «Олейна» - 23 500 білоруських рублів (23,5 гривень), яйця - 9780 білоруських рублів (9,8 гривень), свинина - 40 000 білоруських рублів (40 гривень), хліб - 3550 білоруських рублів (3,5 гривні). Бензин А-95 - 5360 білоруських рублів (5 гривень 36 копійок). Наближається до українських показників і плата за проїзд в громадському транспорті. У Мінську з 950 білоруських рублів ціни за проїзд підскочили до 1300-1500 білоруських рублів (1,3-1,5 гривень), і подейкують, незабаром проїзд в метро коштуватиме 2000 білоруських рублів (2 гривні). Мінчани говорять, що так вони постраждали через студентів, які беруть участь в «ляскаючих» акціях, - мовляв, щоб учні внз не протестували, їм відмінили плату за проїзд в транспорті, а іншим - підняли.
Пенсія у Білорусі - 2 200 000 білоруських рублів (260 доларів), середня зарплата в республіці 200-300 доларів (у селі 150 доларів), хоча ще півроку тому це було 500-650 доларів. І це головне, що сьогодні хвилює білорусів. «На МАЗі добре: отримували 1 мільйон рублів, тепер мають 4 мільйони. А нам ні копійки не підняли, - поскаржилася журналістка одного з мінських ЗМІ. - До кінця місяця мені вже бракує грошей, доводиться міняти долари, відкладені раніше». Можливо, тому, що білорусам доводиться розпаковувати «заначки», біля обмінних пунктів ми бачили черги. Причому, коли ми були у Білорусі, дозволено було лише здавати валюту, а ось продаж планували відновити наступного тижня.
У цій ситуації мінчанам дуже складно прийняти ідею Лукашенко по зведенню грандіозної будівлі Музею ВВВ в Мінську, яке має нічим не поступатися будівлі у формі алмазу Національної бібліотеки, де зберігається 9 мільйонів книг, журналів і рукописів.
Але все одно білоруси вважають, що вони живуть краще, ніж їхні балтійські сусіди і ми. «Я влітку була в Ризі - жодного працюючого крану вежі там немає, тільки на будівництві посольства США. На вулицях молоді немає - тільки закінчивши школу, вони виїжджають до Старої Європи хоч двірником», - розповіла мінчанка Оксана, яка цього літа відпочивала в Латвії. Що ж до майбутнього Бацьки, то білоруси говорять приблизно так: «Зараз туго. Але ми боїмося, що без Лукашенка наші підприємства розтащуть і збанкротять, ми залишимося без роботи, і буде ще гірше».
КУЛЬТУРНА СТОЛИЦЯ З ПРИВИДОМ І КЛАДОМ. Готується Білорусь заробляти і на західних туристах, центром тяжіння яких повинен стати палацово-замковий комплекс Несвіжський замок. Цей замок в XVI - XIX століттях був резиденцією князів Радзівілів - найбагатший у Великому князівстві Литовському рід, земельні володіння якого займали значну частину Білорусі, частину Литви, Польщі і Західної України.
В роки Другої світової війни в замку розташовувався штаб німецької танкової групи і госпіталь, а після нашої перемоги - закритий санаторій КДБ і членів Політбюро БССР. У 2000-і у білоруської влади з'явилася ідея відновити палацовий комплекс так, як він виглядав у XIX столітті, відкрити тут готель, ресторан і зробити місто Несвіж, де стоїть замок, культурною столицею Білорусі.
Тільки на відновлення замку і на розкопки влада витратила 70 мільйонів доларів, ані цента не взявши у західних структур, хоча замок був внесений у список всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО в 2005 році. Фінансово не може допомогти і пряма спадкоємиця Радзівілів, яка проживала в замку до війни, а зараз живе в Польщі - 94-річна Эльжбетта Радзівілл. Правда, вона особисто контролює реставрацію, для якої надала сімейний фотоархів.
Як і належить старовинному замку, у Несвіжського є свої легенди, камінь, що виконує бажання, і скарби, які досі ніхто не знайшов. Говорять, по 365 кімнатам замку, коридорам і підвалам бродить Чорна пані - дух Барбари Радзівілл (1520-1551 роки), яка єдина з роду Радзівілів зійшла на трон, вийшовши заміж за польського короля Сигізмунда II Августа. Через півроку після коронації Барбара померла, ймовірно, була отруєна свекрухою. Також говорять, що десь в підземеллі замуровані 12 фігурок апостолів, вилитих в людський зріст із золота і срібла. А в парку замку стоїть камінь, доторкнувшись до якого варто загадати любовне бажання і воно обов'язково збудеться.
Взагалі нині в усій Білорусі йде відновлення архітектурних пам'ятників, що відносяться до періоду Речі Посполитої. Всюди відновлюються ратуші, де відкриваються музеї, реставруються костьоли і монастирі. Мабуть, ще дбайливіше білоруси відносяться до пам'яті загиблих в роки Великої Вітчизняної війни. Усі пам'ятники Невідомому солдатові вичищені, скрізь горить вічний вогонь, хоча це й марнотратно. Навряд чи десь у Білорусі є хоч один ветеран, якого забули, якому не допомагають піонери (вони носять краватку під колір білоруського прапора), якому місцеві підприємства і влада не виплачують додаткову до пенсії допомогу.
Ірина Ковальчук