"Наша Україна" винна "усього-то" 80 млн. грн.
За матеріалами Інтернет видання "Голос.ЮА" Борги партії «Наша Україна» на сьогоднішній день складають близько 80 млн грн, з них 35 млн грн - Олександру Третьякову, близько 45 млн грн - борги по зарплаті в і Пенсійний фонд і близько 2 млн грн Давиду Жванії - за оренду офісу.
«Сьогодні ситуація критична. 80 млн грн боргів, - заявив ZN.UA глава виконкому НУ Сергій Бондарчук. - З них 35 млн складає борг Олександру Третьякову, який дійсно виграв всі суди. Інші 45 млн - це заборгованість по зарплаті перед працівниками і Пенсійним фондом».
Про історію боргу перед О. Третьяковим розповів Роман Безсмертний, голова виконкому «НУ» (з грудня 2006 року по липень 2007 року). За його словами в 2005 році, в парламенті відпрацьовувався закон про політичні партії, що передбачав не лише відшкодування застави за участь у виборах тим, хто пройшов до парламенту, а й державне фінансування. «Чекаючи включення бюджетного механізму, я як глава виконкому взяв кредит. Третьяков виступив як гарант цього кредиту. Але ми не могли знати, що ця відкрита модель буде зламана державою - були внесені зміни в законодавство, і ми не отримали не тільки фінансування, але і застави», - сказав він.
«Що стосується претензій Третьякова, то тут справа не тільки в тому, що обіцяні державою гроші не прийшли, а й у політичному моменті. Адже ми приймали рішення разом з Третьяковим, розраховуючи на компенсації від держави ... І це був свого роду ризик», - вважає А. Безсмертний.
Однак, як стало відомо, гроші за вибори 2006 року прийшли на рахунок НСНУ в кінці 2007-го і про них вже подав у відставку Р. Безсмертний не знав. ZN.UA розпорядженні два платіжками за жовтень 2007-го, де НСНУ отримала від ЦВК 35 млн 880 тис. До цих документів зараз і апелює О. Третьяков.
У ЦВК пояснили, що дійсно це була застава і гроші, повернуті в якості відшкодування витрат на агітацію у період виборчої кампанії (у 2007 році норму скасували і за результатами дострокових парламентських виборів партіям не відшкодували нічого). Однак платіж призначався не «Нашої Україною», а НСНУ, який представляли на той момент, власне, Народний союз «Наша Україна», Народний рух України, Християнсько-демократичний союз, Українська республіканська партія «Собор», Конгрес українських націоналістів та Партія промисловців і підприємців України.