Олесь Бузина: Могила жертв волинської різанини?

У Володимирі-Волинському під стінами старої в'язниці знайдено велетенське поховання розстріляних часів Другої світової війни. Усі вбиті з німецької табельної зброї – «Вальтерів» або «Парабелумів». Приблизно кожен п'ятий - дитина. У могилі завдовжки 14 метрів багато жіночих скелетів. Знайдені при загиблих побутові речі довоєнного польського виробництва показують, що жертви були або поляками, або польськими євреями. До війни на Волині жила величезна польська община, велику частину якої знищили бандерівці під час етнічного чищення 1943 року (так звана «Волинська різанина»). Треба проводити додаткові дослідження, щоб встановити, в якому точно році загинули ці люди. Але вже зараз можна однозначно сказати, що розстріляні жінки і діти - жертви або окупаційної німецької влади, або західноукраїнських поліцаїв, що знаходилися на службі у гітлерівців, а потім розчинилися після відступу германської армії в рядах УПА.
Радянська адміністрація, яка контролювала Волинь в 1939-1941 роках, до знайденого поховання навряд чи причетна. По-перше, на озброєнні НКВД не було дорогих імпортних німецьких пістолетів - у відомстві земляка Саакашвілі Лаврентія Берії розстрілювали звичайними наганами, що цінувалися за якість. А, по-друге, тодішній СРСР проводив відносно польських громадян іншу політику. Теж жорстоку, але далеку від нацистських звірств. «Класово чужі» елементи довоєнного польського суспільства (чиновники, бізнесмени, просто заможні люди і члени їх сімей) і звичайні польські селяни (так звані «осадники») висилалися з Волині і Галичини на схід - найчастіше в Сибір і Казахстан. Приклад такої долі - всесвітньо відомий режисер Єжи Гофман, який був дитиною висланий з рідних місць радянською владою, але згодом навіть закінчив московський ВДІК. А гітлерівці і бандерівці висланням не займалися. Перші любили розстрілювати польських заручників за зв'язок з Армією Крайовою, а другі – вбивати поляків просто за те, що вони поляки.
Олесь Бузина,
письменник
Джерело - http://www.segodnya.ua/blogs/olesbuzinablog/14299520.html