Павло Дятленко: Політика безконфліктного розширення ШОС має свої межі

Експерт киргизького аналітичного центру «Поліс-Азія» Павло Дятленко поділився з кореспондентом ІА REGNUM оцінкою саміту Шанхайської організації співпраці, який пройшов у Пекіні. «Минулий саміт був акцентований на обговоренні проблем пострадянських країн Середньої Азії і найближчого майбутнього Афганістану, основних військових і політичних конфліктів у світі і їхні дії на країни ШОС та саму організацію. Сформульовані основи загальної лінії реагування на можливі загрози дозволять у разі кризи діяти швидше і погоджено», - розповів експерт.

«Також підсумком саміту можна вважати продовження політики безконфліктного розширення організації і спільного обговорення проблем учасників і векторів їхнього розвитку. Неприйняття Ірану до ШОС показує, що політика безконфліктного розширення має свої межі, які незабаром будуть досягнуті», - вважає Павло Дятленко. На його думку, «стосунки між Росією і Китаєм можна охарактеризувати як складний і вимушений баланс між економічною конкуренцією двох економік і наявністю загальних політичних і зовнішньоекономічних інтересів».

«ІРІ не потрапила до складу ШОС з кількох причин: в силу наявності санкцій ООН і низки країн проти Ірану (і можливостей їх подальшого посилення) і довгострокового, важкопередбачуваного за своїм розвитком, протистояння навколо іранської атомної програми, вступ Ірану в організацію неминуче призведе до кардинальної зміни балансу, що склався, і конфігурації ШОС і значному охолодженню стосунків між країнами ШОС і Заходу (подібний розвиток подій украй небажаний і для РФ, і для КНР). І без цього Росія і КНР послідовно і цілеспрямовано захищають Іран на міжнародній арені», - заявив експерт.

«Отримання Турецькою Республікою статусу "партнера по діалогу" в ШОС можна пояснити сумою причин: амбіції Туреччини на статус регіонального лідера не суперечать інтересам основних гравців у ШОС і самій організації, розширення співпраці з Туреччиною посилює позиції і вплив ШОС і позитивно вплине на контакти з іншими глобальними і регіональними організаціями (наприклад, НАТО, ЄС і так далі)», - резюмував Павло Дятленко.