Українська церква залишилася з Москвою

Вперше за 19 років Українська православна церква (УПЦ) Московського патріархату скликала собор духовенства і мирян. Усупереч побоюванням і прогнозам, собор не став приймати документи, що ініціюють велику міру незалежності від Москви. Втім, експерти вважають, що «український крен у бік незалежності не зупинити».

8-ого липня біля Києво-печерської лаври, в якій проходить собор Української православної церкви (УПЦ) Московського патріархату, зібралися близько 200 мирян, які побоювалися, що українські єпископи хочуть від'єднається від Москви. Поки проходили засідання собору, протестуючі читали молитви, в їх руках були плакати «Немає помаранчевому розколу в церкві».

Після завершення собору до протестуючих вийшли делегати, проте діалогу не вийшло: група звинуватила їх у бажанні порвати з Москвою. «Люди прийшли покричати, а не вислуховувати аргументи», заявив протоієрей Георгій Коваленко, прес-секретар голови Української православної церкви митрополита Володимира.

Собор проходив у Трапезному храмі Лаври згідно з протоколом: доповідь київського митрополита, нагородження декількох єпископів, надання київському митрополитові звання «Герой України». Собор розглянув питання про Вищу церковну раду УПЦ, вирішивши перейменувати її в Координаційну раду – дорадчий орган при голові церкви, що курирує діяльність синодних відділів. Собор ствердив рішення про створення нових єпархій УПЦ – Джанкойської, Дніпродзержинської і Уманської.

Але, коли справа дійшла до обговорення того пункту порядку денного, який міг хоч би потенційно означати зміни в статуті УПЦ, з критикою подібних змін виступили представники Одеської і Донецької єпархій.

Камінь спотикання в тому, чи може патріарх Кирило затверджувати статут УПЦ. Архієпископ Олександр Драбинко говорить, що якщо УПЦ існує «на території держави Україна», то, «згідно з українським законодавством, громадянин іншої країни не має юридичного права ухвалювати офіційні документи Української церкви. Вплинути на рішення собору УПЦ, висловивши свою думку, патріарх, звичайно, може. Але він не затверджуватиме сам статут».

Саме цей пункт і викликав критику Одеської і Донецької єпархій. «Церква йде не туди», - заявив під час свого виступу делегат від Донецької єпархії Віктор Нусенкис, один з головних спонсорів УПЦ.

Втім, до бурхливих обговорень справа не дійшла. «Був нормальний обмін думками», -  говорить батько Георгій Коваленко, що був присутнім при дебатах. У результаті було знайдено компромісне рішення: статут УПЦ був прийнятий в старій редакції (від 2007-ого року), а усі поправки до нього, через які й почалися звинувачення у бажанні дистанціюватися від РПЦ, обговорюватимуться пізніше спеціальною богословською комісією під керівництвом донецького митрополита Іларіона, цілком лояльного до РПЦ.