Бити чи не бити: коментарі до медійних скандалів тижня
Минулого тижня у журналістській спільноті вибухнув медійний скандал - у Києві під час зйомки напали на кореспондента російського телеканалу. В Росії завели кримінальну справу, а в Україні - пообіцяли депортувати російських журналістів.
Відео з нападом на знімальну групу телеканалу «LifeNews» опублікували у четвер. На ньому – кореспондентка Євгенія Змановська, натовп футбольних фанів, кілька камер та мікрофонів з логотипами українських телеканалів. Впродовж усього відео юрба голосить щось на зразок «Валіть у свою Москву» і більш нецензурні кричалки з таким же змістом. А потім – яйце, приск балончиком прямо в обличчя, Змановську виводять з оточення, кореспондент відмахується від українського прапору, яким її намагаються накрити і отримує по голові. Лінчування відбувалось перед палацом «Україна» під час зйомок акції футбольних фанів, що прийшли зірвати концерт співачки Ані Лорак.
Наступного дня слідчий комітет Російської Федерації завів справу по ст. 144 Кримінального кодексу – протидія законній діяльності журналіста. Голова об’єднання російських медівників Всеволод Богданов у коментарі «РСН» заявив, що інцидент розглядатимуть на міжнародній зустрічі по лінії ОБСЄ, яка скоро відбудеться у Відні.
Офіційний Київ також відреагував кримінальною справою. Як повідомила «Насправді» керівник юридичної служби НСЖУ Тетяна Кочужинська, події перед концертом Ані Лорак – це хуліганство: «Зараз правоохоронні органи зареєстрували відповідне кримінальне провадження. Ми зацікавлені в тому, щоб було проведено розслідування з тим, щоб встановити істину про ці події». Втім, за словами юриста, напад, знятий на відео, ще необхідно перевірити. «Поки складно говорити про побиття. На відеозаписах видно, що в неї влучили яйцем. А чи був сприск газовим балончиком, повинна встановити експертиза, якщо вона зверталася у відповідні компетентні органи» - наголошує Кочужинська.
За повідомленням Євгенії Змановської, активну участь у інциденті біля палацу «Україна» брали участь українські медійники. Саме вони вказали футбольним фанам на колегу з Росії, а потім спокійно фільмували здійнявшийся ґвалт. «Насправді» провело опитування серед колег щодо оцінки цього скандалу.
«Поведінка українських журналістів мене шокувала, - коментує «Насправді» Філіп Леонтьєв, генеральний продюсер політичного каналу «Kreml.tv», - Ми бачимо, що частина українських журналістів деградувала до рівня банальних вуличних екстремістів. Навряд чи у них було редакційне завдання заважати працювати російським журналістам. Швидше за все вони перетворилися в людей зі зміненою свідомістю, які забули про такі речі, як журналістська етика і терпимість до інших точок зору».
«Це, на жаль, почалося давно, коли деякі журналісти стали вважати себе громадськими діячами та активістами і почали приходити на інтерв'ю не для того, щоб задавати питання, а для того, щоб вигукнути обвинувачення або спровокувати бійку», - вважає одеський тележурналіст Валентин Філіппов.
«Російські ЗМІ не люблю з особистих міркувань, - відмічає спецкор телеканалу «СТБ» Тетяна Милимко. - Я не вірю, що ця журналістка і її редакція не розуміли, що може бути конфлікт, не вірю, що вони не були зацікавлені в цьому. Але! Оточуючі її люди нагадали мавп, що переплутали "сенсацію" з бійкою за банан. Якби була там, за панночку заступилася б, скоріше всього, як би мене не нудило від них. Саме тому що знаю, як неприємно опинитися серед неадекватів».
«До нападу на кореспондента "LifeNews" більшість колег поставилася негативно, - говорить кореспондент телеканалу «Інтер» Руслан Смещук, - Якби я був там я б не дав ображати дівчину, принаймні намагався би не дати. Хоча й більшість російських журналістів працюють на розпалювання ситуації».
У Національній спілці журналістів України причиною нападу на «LifeNews» вбачають у редакційній політиці ресурсу: «Телеканал "LifeNews" був неодноразово помічений у поширенні недостовірної інформації про події в Україні», - підкреслює Тетяна Кочужинська. І справді, на відео з інцидентом журналісти звинувачують кореспондентку «LifeNews» у брехні.
«Я можу будь-кому з тієї юрби подати як мінімум 10 або 15 фейків їх власного каналу. Але їх це не цікавить, - відмічає журналіст Анатолій Шарій в інтерв’ю газеті «Взгляд». – А бити кого-небудь, особливо жінку, яка не може дати здачі, звичайно, "найкраще" натовпом ... Розумієте, в їхніх діях навіть політики немає, це просто тварини, ми реально бачимо тваринний світ. Минулого разу її теж оточили, а потім здали ментам. Це просто геніально, коли одні журналісти інших журналістів здають міліції! Причому з надуманих причин».
Нагадаємо, що на початку листопада Євгенія Змановська вже опинялась у схожій ситуації – тоді її на зйомці заарештували правоохоронці для «з’ясування особистості», у кореспондентки з собою не було паспорту, лише прес-карта.
Головний редактор інтернет-видання «Таймер» Юрій Ткачов зауважує, що подібні інциденти трапляються тому, що наразі по відношенню до політичних опонентів в Україні немає жодних обмежень. «Ситуація проста: якщо ти "ватник", то з тобою можна робити що завгодно, ніякі заборони і моральні табу не діють. Ти поза законом. Ніхто крім твоїх же однодумців за тебе не заступиться. Твоїм кривдникам нічого не буде. Це громадянська війна. Просто це треба розуміти».
Подібне відношення до інакомислячих журналістів стосується не лише росіян. Українським ЗМІ, що намагаються висвітлювати події під «неофіційним» кутом зору також доводиться зустрічатись з погрозами. «Є, звичайно, елемент цькування з боку націоналістів, - додає Ткачов, - але до нього слід ставитися філософськи - ну є і є. Тут дуже простий принцип: роби, що повинен і нехай буде що буде. Звичайно, розуміння того, що в будь-який момент може щось статися - чи то арешт, чи то напад, чи то щось ще - воно є. Але, якщо чесно, просто немає часу про це думати - дуже велике навантаження, тому що є маса речей, про які ніхто, крім тебе, не напише».
Спецкор федерального російського каналу Андрій Архангельский відмічає «Насправді», що працювати в Україні достатньо складно: «Є люди, які не бачили жодного нашого сюжету, але почувши назву телеканалу, одразу відмовляються від коментарів». За словами журналіста, з усіх українських міст, найворожіше до російської преси ставляться саме в Києві. Втім, на журналістську солідарність ще можна розраховувати, додає Архангельский: «Я був у схожій з "LifeNews" ситуації на зйомці. Мене оточила юрба якихось малолітніх хлопців і почала до мене чіплятися. Українські журналісти, причому, деякі з них - затяті прихильники Майдану, побачивши ситуацію, моментально підійшли до мене і відігнали хуліганів».
Журналісти додають, що допомоги від правоохоронців в складних ситуаціях чекати не варто. Так, за словами кореспондентки «LifeNews» на її прохання про захист, міліціонери лише порадили «повертатись у Росію». За збігом обставин, цього дня Євгенія Змановська і так мала повернутись додому: «Про те, що сьогодні останній день мого відрядження, знали і мої колеги, і співробітники київської міліції, і особисто радник глави МВС України Антон Геращенко. Тому мені здається, що напад на мене носило показовий характер для співробітників інших російських ЗМІ», - коментує журналістка «LifeNews».
Радник голови МВС Антон Геращенко відреагував на інцидент закликами до висилки з країни російських журналістів. Про це він написав на своїй сторінці у мережі Facebook: «Буду пропонувати запровадити обов'язкову акредитацію для журналістів російських ЗМІ з вказівкою правил, яких вони повинні дотримуватися, якщо хочуть працювати в Україні. Будуть правила порушувати і брехати - будемо їх випроводжати. Може колегам з СБУ, що мають повноваження по видворенню з країни і заборони в'їзду, пора зайнятися представниками заборонених в Україні російських телеканалів вже зараз? І почати можна з цієї журналістки Лайф Ньюс», - наголосив Геращенко.
Служба безпеки України не залишилася в стороні від цього заклику. Радник голови СБУ Маркіян Лубківський також у Facebook опублікував своєрідний звіт про те, що робить відомство «для протидії російському інформаційно-ідеологічному тероризму». Лубківський перерахував ЗМІ, які на думку СБУ знаходяться на «інформаційній передовій боротьби проти України», а також звітував про 10-ьох депортованих з України журналістів та 73-ьох, яким заборонили в’їзд. До того ж, радник закликав українських журналістів виключити з лав медійиків тих, хто співпрацює з російськими ЗМІ і не забувати інформувати правоохоронців «про зафіксовані факти антиукраїнської діяльності представників медіа-спільноти», тобто писати доноси.
Демократичність таких заяв у Національній спілці журналістів України коментують стримано. «Журналіст - професія широкого профілю, а в Україні журналісти мають досить широкий спектр прав, - зауважує керівник юридичної служби НСЖУ Тетяна Кочужинська. - Представитися журналістом може хто завгодно і професію можуть використовувати як прикриття для диверсій або шпигунства. Тому СБУ має право обмежувати в'їзд в країну». Юрист також додала, що НСЖУ допомагає російським ЗМІ з акредитацією, якщо вони можуть привести докази своєї журналістської діяльності.
Втім, українська бюрократична машина видавати дозволи росіянам не поспішає, говорить генеральний продюсер політичного каналу Kreml.tv Філіп Леонтьєв . «Я нещодавно контактував з керівництвом СБУ і поцікавився, як відбувається акредитація. Мені порекомендували направити офіційний запит на електронну пошту, що я і зробив. Вже близько місяця я не бачу ніякої відповіді. Мабуть їм вигідно, щоб журналісти порушували ними ж встановлені правила», - відмічає журналіст.
Наразі акредитація для російських медійників носить рекомендаційний характер, але нова Верховна Рада ймовірно підтримає пропозиції силових відомств і зробить її обов’язковою для усіх медійників з РФ. У свою чергу російських Союз журналістів під егідою ОБСЄ готує доклад про порушення прав російських журналістів на Україні.
Олеся Клінцова