Особливий Донбас не проіснував навіть декількох місяців
У п’ятницю 14 листопада стало зрозуміло, що закон про особливий статус Донбасу можуть відмінити вже на першій сесії Верховної Ради нового скликання. Петро Порошенко підписав рішення Ради нацбезпеки і оборони України за 4 листопада, в якому в тому числі йде мова про необхідність позбавити деякі регіони Донецької та Луганської області «особливостей самоврядування».
Закон про «Донбаські привілеї» був ініційований президентом України у вересні в рамках Мінських домовленостей. Документ декларував розширені економічні та соціальні права для частини Донеччини і Луганщини, такі як, приміром, необмежене використання російської мови, узгодження прокурорів місцевою владою, створення «народної міліції». Закон приймався на три роки, але вже через півтори місяці українські можновладці заговорили про його відміну.
В Верховній Раді вже зареєстровано два законопроекти про втрату чинності закону № 1680 («Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»). Обидва документи були подані 4 листопада, в день того самого засідання РНБО, ініціаторами виступили спікер Верховної Ради Олександр Турчинов та нардеп Олег Ляшко. Вочевидь, найближчим часом слід чекати подібного і від президента Порошенка. Вже подані проекти відрізняються преамбулами і пояснюючими записками, але мотивуються одним і тим же – виборами, що пройшли на території ЛНР та ДНР 2 листопада. «Всупереч передбаченому Мінським протоколом від 5 вересня 2014 року плану мирного врегулювання конфлікту в цих адміністративно-територіальних одиницях, сепаратистськими воєнізованими формуваннями за сприяння Російської Федерації було організовано проведення псевдовиборів», - зазначено в пояснювальній записці за підписом Турчинова.
Цю ж причину називав і Порошенко, скликаючи термінове засідання Ради нацбезпеки: «Ті широкі повноваження, які передбачав закон, ми готові надавати тільки легітимно обраним органам місцевого самоврядування, а не бандитам, які самі себе вінчають на царство», - говорить президент у своєму зверненні.
Між тим, експерти зазначають, що вибори на Донбасі на київських умовах в принципі не могли бути проведені. І справа не в даті – 2 листопада чи зазначене в законі 7 грудня. Коли українська влада наполягає на виключно місцевих радах, а представники ДНР та ЛНР бажають порядкувати на державному рівні, знайти компроміс неможливо. І сторони перемовин у Мінську не могли не розуміти цієї непримиримості.
«Особливий статус дозволяв політично оформити перемир'я. Україна визнавала, що на її території існує анклав з особливим статусом, а ДНР та ЛНР визнавали, що цей анклав і є вони. Особливий статус – це лише елемент мінських домовленостей, які дозволили зробити дві речі: полегшили проведення виборів на Україні та на Донбасі. Це така собі спроба перезавантажити політичну систему», - коментує ситуацію політичний експерт Олександр Васильєв.
На думку шеф-редактора «Однако. Евразія» Семена Уралова, особливий статус Донбасу мав віртуальний характер, надання регіону розширених прав в теперішній ситуації вже не могло вплинути на хід подій: «Не буде жодних наслідків після відміни закону, він так і не встиг по-справжньому вступити в силу. Київ постійно спізнюється – особливий статус мав значення і міг щось змінити лише до проведення референдумів в ЛНР та ДНР».
В Москві впевнені, що відміна особливого статусу перекреслює мінські домовленості. Так, на засіданні Ради Безпеки представник Росії Олександр Панкін заявив, що статус «це – наріжний камінь мінських домовленостей, які по суті будуть повністю перекреслені», - пише «Газета.Ru».
Не слід забувати і те, що «особливості самоврядування» два місяці проіснували на папері, але так і не були втілені у життя. Не окреслені навіть території, на які розповсюджувалися розширені права. Тому вибори в республіках, які так обурили українських можновладців можуть бути лише приводом змінити миротворчу риторику на більш войовничу, вважає Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
«Скасування закону про особливий статус Донбасу було прогнозоване. До парламентських виборів Блок Порошенка себе позиціонував як «голуб миру», щоб виглядати миротворцем на тлі «Народного фронту» Яценюка, який виступав в якості «яструбів війни». Зараз в політиці переважає радикальний політичний дискурс і Порошенко також залежить від радикалів, які в разі можливих продовжень знижок самопроголошеним республікам звинуватять його у зраді».
При цьому в нинішніх умовах на Донбасі «партією миру» можна вважати керівництво республік, зауважує Олександр Васильєв: «Керівники ЛНР та ДНР – це якраз ті, хто на даному етапі готові припинити війну. На відміну від популярних польових командирів, які не брали участі у переговорному процесі. Де-юре вони слухаються керівництва, але де-факто діють за обставинами».
На думку експертів, новий парламент легко підтримає рішення про скасування особливого статусу Донбасу. Слід зауважити, що «Опозиційний блок» за словами нардепа Миколи Скорика ще не визначився, голосувати чи ні за відміну закону. Народний обранець наголосив, що він особисто проти подібних статусів для частих України: «Ще коли його приймали було зрозуміло, що він не принесе миру, бо в ньому не було якихось чітких механізмів виконання, а головне – політичної волі як у київської влади, так і у самопроголошеного керівництва Донбасу. Владі треба було вирішувати проблему ще до початку війни, надавши широку децентралізацію або федералізацію усім регіонам країни»
Одночасно з вимогою скасувати особливий статус Донбасу у рішенні Ради нацбезпеки та оборони України йде мова і про соціально-економічну блокаду регіонів, підконтрольних республікам. Зокрема, припиняються будь які соціальні виплати населенню та зарплати бюджетникам. На думку Олександра Васильєва, це рішення також пов’язане з виборами в республіках:
«На виборах спостерігалася масова явка пенсіонерів, в тому числі бюджетників. І рішення, яке залишає цих людей без засобів до існування прямо вказує, кого київська влада вважає терористами. Зазвичай у подібних випадках держава зберігає свої зобов'язання перед, підкреслюючи тим самим, що статус громадян для неї не змінився. На Донбасі зворотна ситуація - Київ фактично позбавив населення республік статусу громадян»
На думку Семена Уралова, подібна політика України на східних регіонах почалася ще у 2004 році, коли окремі території були визнані недостатньо українськими. «Економічна блокада Донбасу – це те, чим будуть втихомирювати і страшити інші регіони України. Для них ці території – «східні креси». Українська влада може діяти лише залякуванням, і це ще один приклад того, що боротьба з сепаратизмом – це не лише відстоювання суверенітету країни, але і спосіб приборкання незгодних», - зауважує експерт.
Відмова соціальних виплат в частині східних регіонів «заощадить» для бюджету України 35 мільярдів гривень, в умовах соціально-економічної кризи в самій Україні ці гроші не будуть зайвими, відзначає Руслан Бортник.
«Київ шляхом блокування рахунків і відмови від соцвиплат на неконтрольованих територіях намагається зберегти якісь крихти бюджетних коштів щоб хоч якось підтримати відносну стабільність в Центральній і Західній Україні. І це, до речі налаштує навіть ті залишки лояльного України населення проти неї, оскільки люди зрозуміють, що вони не потрібні владі», - зауважує політолог.
Скасування особливого статусу та економічна блокада ЛНР і ДНР ставить крапку на попередніх домовленостях, логічно в такій ситуації очікувати що завгодно.
«Я вважаю, що буде повільно текуча війна, пов’язана з тим, що обидві сторони видохлись. До того ж Києву війна потрібна лише в телевізорі, щоб накручувати громадян», - прогнозує шеф-редактор «Однако. Евразія» Семен Уралов.
Олександр Васильєв коментує можливий розвиток подій по-своєму: «Зараз Україні достатньо вести тактику облоги: продовжувати тиск по периметру лінії фронту та зберігати економічну блокаду. Для двох республік Новоросії, відповідно, єдиний шлях – проривати блокаду озброєним шляхом».
На думку Руслана Бортника відміна «особливого статусу» лише посилить розкол між Україною та Донбасом. «Політичного рішення конфлікту найближчим часом я не бачу. Скоріше за все, скоро ми побачимо посилення бойових дій з усіма можливими наслідками».
Рішеннями про економічну блокаду та відміну особливостей самоврядування бентежних східних регіонів українська влада власноруч будує кордон між Донбасом та рештою країни. Якщо додати до цього нещодавну вимогу про введення паспортного контролю у зоні АТО можна зробити висновок, що Київ де-факто признав втрату Донбасу.
Олеся Клінцова