Сектантська колонізація України
Сьогодні самоназвані служки невизнаних українських церков благословляють урядових карателів на вбивства співгромадян. «Духовні пастирі» ці самим тісним образом пов’язані із заокеанськими центрами.
Патріарх Московський та всієї Русі Кирило зробив нещодавно заяву про те, що на Україні знищено біля 50 храмів Російської православної церкви, вбито кілька священнослужителів, багато кого було заарештовано, поміщено до в’язниці, катовано та вигнано з країни.
У бандерівців багаті традиції масових вбивств християн – і православних, і католиків, в тому числі і в храмах. В свій час, за даними церковного історика Михайла Шкаровського, вони вбили, розстріляли та спалили до шестисот священнослужителів, не виключаючи голову Української автономної православної церкви під юрисдикцією Московського патріархату митрополита Алексія (Громадського), по-звірячому вбитого бойовиками ОУН в селі Смига на Волині 7 травня 1943 року.
Сьогодні православних священників знову вбивають та катують з особливою жорстокістю. Під час «Одеської Хатині» в Будинку профсоюзів священнику відрубали руки перед тим, як вбити. 14 жовтня, в день створення УПА, нацисти відкрито закликали своїх спільників до розправ над священниками Української православної церкви Московського патріархату. 30 вересня у Харкові, на огорожі церкви Різдва Христового на Павловому Полі, у день Віри, Надії та Любові і матері їхньої Софії нацисти розіп’яли чоловіка. За цим фактом правоохоронці країни відкрили кримінальне провадження по ч. 1 ст. 115 Кримінального Кодексу (умисне вбивство).
Переворот у Києві – це не тільки війна зі справжнім православ’ям, але й початок відкритої сектантської колонізації України. Причому, колонізації сектантством специфічним, найтіснішим образом пов’язаним з нацизмом. «Хрещена мати» цього процесу – Кетрін (Клер) Чумаченко-Ющенко, адепт неоязичницької секти «Рідна українська національна віра» (РУН-віра). Її батьки, Михайло та Софія, стояли у США біля витоків створення цього культу, засновником якого вважається «чикагський бандерівець» Силенко, який перетворив лозунг «Німеччина понад усе!» в «Україна понад усе!».
Сьогодні члени секти стверджують, що РУН-віра – найбагаточисельніша організація язичників в Україні. Її агітатори активно закликають молодих українців записуватися до «нацгвардії» для прийняття участі в карній операції на Донбасі. Призивникам обіцяють, що «смерть за Україну» гарантує кожному «вхід до безсмертя, яке дарує Даждьбог». У лоні церкви РУН-віри в Чикаго зросла колишня перша леді України Кетрін-Клер Чумаченко-Ющенко.
Свого часу, завдяки шлюбу Ющенка з Чумаченко, ключовою фігурою в «помаранчевій» команді став співробітник Ради по національній безпеці США Джон Тедстром, який займався іміджем президента та друкував йому тексти виступів. А кум Ющенка, Петро Порошенко,отримав прямі виходи на істеблішмент США: бо в своїй американській кар’єрі Чумаченко була спеціальним помічником асистента держсекретаря США з прав людини, займала різні посади в департаменті суспільних зв’язків Білого дому та міністерства фінансів США.
Стрімке зростання Чумаченко по кар’єрній драбині почалося після знайомства юної прихильниці «арійських богів» на конференції всесвітньої антикомунистичної ліги «Мир, свобода та безпека» з Теодором Оберлендером. Екс-командир карального батальону СС «Нахтигаль», який активно приймав участь в масових вбивствах мешканців України, а також у геноциді поляків та євреїв. Він був завербований ЦРУ в 1946 році, коли знаходився в полоні у союзників.
Вчителем та куратором Клер Чумаченко в ранні роки був співголова «Україно-американського комітету» галичанин Лев Добрянський, один з авторів прийнятого в серпні 1959 року конгресом США «Закону про поневолені нації». «Поневолені та позбавлені незалежності в результаті агресивної політики російського комунізму», разом з східноєвропейськими державами на кшталт Польщі та Чехословаччини, мали назву Україна, Литва, Естонія, «Туркестан», «Казакія» та інші частини Росії, з народами яких США «розділяють бажання знову набути незалежність». Цей закон, суттю якого стало розчленування Росії, яку звинуватили в «окупації» Ставропольського та Краснодарського країв («Казакії»), «Ідель-Уралу» діє і понині, ніхто про його відміну навіть не заїкаїться.
В «нульові» роки до цієї «родини» істинних «укро-арійців» приєдналась ціла низка адептів заморських культів, не менш екзотичних, ніж чикагська РУН-віра. Наприклад, Олександр Турчинов – перший баптистський пастор, який став головою держави на пострадянському просторі. Раніше цей колишній активіст Дніпропетровського райкому комсомолу так само завзято захоплювався вченнями секти «Посольство Боже», яка була створена на основі течії «Рух віри», теж народженої в США. В Україні її формально очолює африканець Сандей Аделаджа, який був замішаний у шахрайстві з нерухомістю та фінансами «парафіян».
Ключові фігури в уряді «нової України» буквально зачаровані найвпливовішим тоталітарним культом планети: американською сектою сайєнтологів. До числа її прихильників відносять не тільки міністра економіки Павла Шеремету, який здобув освіту в США, але й прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, який організував свого роду «сайєнтологічний сімейний підряд». Його сестра Аліна (за чоловіком – Стіл), що проживає в США, працює психологом відділення організації в Каліфорнії, має 4-й рівень «одитингу», що визначає місце у сайєнтологічних структурах, брат – ще більш високий, 6-й.
Сам Яценюк, що позіціонує себе уніатом, за ствердженнями журналістів, в 1998 році закінчив у Києві піврічні курси «Школи діанетики». Чи потрібно вважати дивним збігом обставин той факт, що відразу після цього й почалося стрімке кар’єрне зростання консультанта кредитного департаменту банку «Аваль»? З тої пори, під час своїх подорожей в США, він регулярно зустрічався з Девідом Місквіджем, членом керуючої верхівки «Церкви сайєнтології». Цікаво, що в 1959 році між засновником сайєнтології Роном Хаббардом та ЦРУ бува підписана угода, згідно якій Ленглі займалось забезпеченням «церкві» прикриття та захист. Натомість отримувало допомогу в спецопераціях за кордоном та доступ до цікавлючої інформації, яка поставлялась сайєнтологами.
Виряджений в Україні в сектантські ряси християнського толку неонацизм має три голови: його уособлюють харізматичні секти, розкольники-філаретовці та уніати-грекокатолики.
Секти. Влітку до центру Києва випустили тисячі сектантів-харизматів, щоб ті підтримали своїми «молебнами» президента Порошенка та мера столиці Кличка. З осені подібні заходи в українській столиці почали ставити «на потік». Синхронно з цим розташований у Дніпропетровську «Духовний центр «Відродження»» Володимира Мунтяна, який кваліфікований експертами як тоталітарна секта, стрімко розширює географію своєї праці.
Ця структура, що раніше була піддана судовому та адміністративному переслідуванню за деструктивний вплив на сімейне життя та психіку адептів, а також фінансові махінації керівництва, отримала повний карт-бланш від нинішнього київського режиму. Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської вважає її діяльність «близькою до оккультної практики».
Адепти ще однієї секти, «Церкви добрих змін» - це неоп’ятидесятники-харизмати, яких підтримує американська секта «Еммануїл» - за даними ополченців, будують на Донбасі під прикриттям дітей-сиріт з місцевих інтернатів укріпрайони та блокпости. Для «Нацгвардії». Та «проти ворога», яким, за словами пастора Генадія Мохненка, є «російська армія».
Раскольники-філаретовці. Так звана «Українська православна церква Київського патріархату» (УПЦ КП) – самочинне розкольниче угруповання, невизнана та неприйнята до євхаристичної спілки жодної місцевої православної церкви. Є однією з опор українських неонацистів, в тому числі – й на державному рівні.
«Київський патріархат» духовно підносить не тільки Петра Порошенка та Юлію Тимошенко. Але й «Правий сектор», разом з бойовиками якого кандидат в президенти Порошенко увірвався в квітні на засідання Святого Синоду Православної церкви, після чого по Україні прокотилася хвиля нападів на священнослужителів та захоплень храмів. Ці захоплення,згідно заяві правозахисників, «проводяться виключно з ініціативи так названого "Київського патріархату" лжепатріарха Денисенка».
В свій час бойовики УНА-УНСО попадали до Чечні та зони грузино-осетинського конфлікту через вербувальну базу «Київського патріархату». Його представники «відспівували» терориста Сашка Білого (Музичко) у Рівненському «кафедральному соборі», на фронтоні якого розміщена символіка УНА-УНСО.
На початку листопада стало відомо, що прихильники лжепатріарха «Філарета» відкривають під крилом Коломойського на Дніпропетровщині «християнську школу снайперів та вогневої підготовки патріотів».
Уніати. Структури так званої уніатської греко-католицької церкви (УГКЦ) в свій час стояли біля колиски ОУН. Практично всі ключові фігури організації мали пряме відношення до уніатів. Степан Бандера – син уніатського священника з села Угринів на Прикарпатті. Уніатська ієрархія, за словами її голови А.Шептицького, сприйняла напад гітлерівської Германії на СРСР «як велику благодать божу, як результат того, що наші благодатні молитви почуті господом» та благословила масові вбивства населення катами з «Нахтигалю», дивізії СС «Галичина» та ОУН.
В наші часи уніати зіграли одну з ключових ролей у підготовці державного перевороту. В інтернеті доступні відеосвідоцтва тренінгів бойовиків «Тризуба ім.Степана Бандери», які складають сьогодні кістяк «Правого сектору» під керівництвом Яроша на території комплекса УГКЦ у Зарваниці. Саме тут, з благословення керівництва уніатського кліру та під особистим наглядом голови СБУ Наливайченко, неонацисти готувалися вести бойові дії в міських умовах.
Згідно заяві голови зовнішніх церковних зв’язків Патріарха Російської православної церкви, саме уніати сприяли ескалації конфлікту в Україні. Фашистська «Свобода» в більшості складається з уніатів. Революціонери в рясах, на зразок кардинала УГКЦ громадянина США Любомира Гузара, з 2013 року відкрито закликає до «повстання» та держперевороту, оскільки «право на повстання – це закон природи».
Львівський «єпископ» Венедикт Алексейчук порівняв ситуацію на Україні з часами Другої світової війни та діями «визвольних груп ОУН-УПА». Уніатський піп з парафії Коломийського району Івано-Франківської області Михайло Арсеніч на «недільній проповіді» на початку грудня 2013 року декламував: «Призиваємо: революція! Революція! Я не знаю, як могла мати кормити своїми грудьми людину, котра сьогодні залишається в Партії Регіонів! Це не материні діти, це сучі діти! Тільки атентатом можна вести боротьбу! З ворогом не може бути іншої мови, як мова кулі! Шумить ліс, який закликає кожне наше серце – візьми до рук зброю та відкинь страх! Не час боятися! Ми 20 років чекаємо! Ми хочемо впевнитися, що завтра жоден китайський негр, жоден жид, жоден москаль не прийдуть відняти мою домівку! Тільки від кожного з нас буде залежати, наскільки наша рука не здригнеться перед ворогом, наскільки наше око буде тримати на прицілі сьогоденну владу! Щоб горіла під нами земля, як горять наші смолоскипи! Так нехай нашу руку зміцнить приклад! Слава Україні!».
Сьогодні Любомир Гузар «від імені Богородиці» благословляє проведення «антитерористичної операції». А уніатський капелан Андрій Зелінський, «окормлявший» батальони карателів-неонацистів «на передовій під Слов’янськом», заявляє, що обстріли мирного населення на Донбасі – це «народження епосу для історії нової України». З рядів уніатів та філаретівців рекрутуються капелани в підрозділи військових сил України та батальони «нацгвардії». Саме вони дають благословення карателям на подальше ведення війни проти власного народу.
Все робиться за прикладами 70-річної давнини. Тоді уніати також приймали безпосередню участь в мобілізації, в тому числі насильницькій, до каральних батальонів та дивізії СС «Нахтигаль» і «Галичина». Благословляли рекрутів на братовбивчу війну та спрямовували в ці формування своїх капеланів. Які давали присягу на вірність фюрерові та рейху.
Сон розуму народжує чудовиськ. Велика біда сьогоденної України – у небажанні прокинутися від цього страшного кривавого сну.
Микола Малишевський, Центр міжнародної журналістики та досліджень
Джерело: http://glagol.su