Одеса напередодні 10-го квітня: Куди йдеш

09-04-2015

Вже дуже скоро в Одесі настане улюблене більшою частиною мешканців міста свято - День визволення від фашистських загарбників, яке припадає на 10-е квітня. За часів звичайного життя в країні воно святкувалося з грандіозним розмахом, не меншим, ніж День Перемоги. Одеситам роздавали георгіївські стрічки, і вони чіпляли їх собі на одяг, на кошики та на дзеркала автівок, широко використовувалися Прапори Перемоги. Атмосфера радості й свята, здавалося, пронизувала місто, проводилися різні концерти, виставки, привітання ветеранів та інші урочисті заходи.

 І ось минуло трохи більше року після «майданної революції», і все суттєво змінилося. Тепер за червоний прапор або георгіївську стрічку можуть побити. Офіційною державною думкою стала позиція політичних маргіналів з ВО «Свобода» та інших всяких «діячів Майдану» на зразок Балаби, для яких це не свято, а жалоба.

 «10-те квітня 1944-го - дата аж ніяк не радісна, і перетворювати цей день у "совкове" святкування є блюзнірством. Це - день, коли до Одеси повернулися терор НКВД, численні розстріли та депортації тих, хто чинив опір людиноненависницькому радянському режиму», - йдеться у зверненні націоналістів до міської влади. Далі вони вимагають не вивішувати Прапор Перемоги, адже це - «окупаційний символ».

Цікаво запитати: а чому одесити не можуть святкувати день, коли їх звільнили радянські солдати від ненависних всьому українському народу фашистів? Невже це Бандера і Шухевич звільняли Одесу, а її потім захопили кремлівські окупанти і особисто Путін?

10-го квітня місто має відвідати особисто Порошенко разом з міністром МВД Аваковим. Мета його візиту до кінця не зрозуміла, але ясно, що зовсім не для того, щоб привітати городян зі святом. Адже ще влітку минулого року Порошенко назвав Одесу «бандерівською», а нещодавно вдягнувся в одежу «цинічного бандери». Тобто свою позицію він ясно позначив. Напередодні візиту президента в місті пройшла чергова хвиля затримань та арештів чергових «терористів» і незадоволених владою громадських діячів. Бо влада явно лякається навіть простих мирних мітингів на соціальну тематику, а яскравий прояв святкування - це є також і прояв протесту. Тому зрозуміло, що ніяким «непотрібним» заходам не дозволять відбутися.

Адже вони розуміють, що ідеологію Майдану і націоналізму в місті розділяє меншість, а, враховуючи соціально-економічний колапс, кількість незадоволених тільки збільшується. Тому продовжується залякування. Навіть десант мають намір висадити з київського Автомайдану для протидії «недобитих колорадів».

Все це говорить про те, що ситуація не на користь владі та її адептів. Так, поки що завдяки таким «десантам» та усіляким мілітаризованим формуванням вони демонструють свою перевагу. Однак їм все одно доводиться дивитися у завтрашній день з побоюванням.

Манія антиурядової змови їм бачиться скрізь, де можливо й неможливо. А це є проявом хиткості їхніх позицій і жаху від коливання політичного маховика у зворотний бік.

Але рано чи пізно Прапор Перемоги обов'язково повернеться на вулиці міста.

 

Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції


Поділитися: