В Бессарабії намагаються посіяти «камінь розбрату» через церкву?
В Україні, схоже, боротьба з інакомисленням набирає обертів. В Бессарабії православному священику інкримінують причетність до посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. У немилість потрапив настоятель Петропавлівського храму Української православної церкви Московського патріархату протоієрей Олексій Греку.
Матеріали обвинувального висновку у цьому кримінальному виробництві мені подивитися не дали, коментар голови Ізмаїльського міськрайонного суду Степана Пепеляшкова звівся лише до ствердження того факту, що справа дійсно розглядається. Щоправда, виточнили, що судові слухання проводяться у відкритому режимі, і на наступному засіданні журналіст може буде присутній. Вся наявна інформація зводиться до того, що отець Олексій під час проведення служби, а також на сторінках храмової газети «Одкровення» пророкував швидке «відродження єдиної Русі» і нібито закликав прихожан вступати в «православні дружини» для боротьби з «Антихристом в особі київської хунти ». Особливо протоієрей Олексій Греку акцентував увагу на тому, що до влади прийшли «іновірці».
Щоправда, брати по вірі отця Олексія стверджують, що войовничий характер його закликів дуже перебільшено. Так це чи ні - ми сподіваємося дізнатися, все-ж таки ознайомившись з матеріалами обвинувального вироку. Як православний священик, отець Олексій міг закликати лише боротися проти єресі за чистоту віри, а газета, видавана при його храмі, вочевидь, була засобом цієї боротьби.
Священика в селі вважають подвижником віри. Адже на шляху настоятеля Петропавлівського храму села Комишівка було повно випробувань. Почнемо з того, що тут, на відміну від низки інших сіл Бессарабії, храм не зберігся - його зруйнували при Союзі войовничі атеїсти. У 2005-му році православними віруючими Комишівки почалося відновлення церкви. Знайшлися вихідці з села, що мають можливість допомагати грошима і будматеріалами для будівництва храму на малій батьківщині, а ще кошти по крихітках збираються у прихожан - місцевих мешканців. Для економії храм зводять самі комишівці, не привертаючи будівельні бригади. Як розповів голова сільради Михайло Дрегля, щодня на будівництві безкоштовно працює по 10-15 осіб. І ось уже в цьому році готуються, нарешті, встановити куполи. Якби не авторитет отця Олексія, повага, яку до нього відчувають сільські мешканці, подолати такий складний шлях навряд чи було б можливим. Тим більше, що труднощі з будівництвом храму намагалися по-своєму використовувати певні сили в інтересах іншої держави.
Попередником отця Олексія був інший священик - отець Анатолій (Христя), призначений настоятелем храму в Комишівці. Однак цей священик перейшов під керування Бессарабської митрополії Румунської православної церкви. Румунська громада, що з'явилася в молдавському селі, починає будівництво свого храму, також названого на честь апостолів Петра і Павла. Побудували його прямісінько у дворі приватного будинку одного з представників румунської громади. Все це було зроблено в короткі терміни, завдяки активному фінансуванню, що надавали з сусідньої держави. В Бессарабії знають, що сусід по той бік Дунаю не відмовився від ідеї відродження «Великої Румунії» і південь Одеської області мріє бачити у своєму складі.
Звичайно, як член Євросоюзу, Румунія не може відкрито проявляти свої територіальні претензії, але і не відмовляється від спроб встановити тут сферу свого впливу. Україна на подібні речі дивилася крізь пальці, не бачачи в усьому що відбувається відкритих погроз. А що ж люди? Більшість мешканців села, незважаючи на новий, зовні благообразний храм румунської митрополії, залишилися вірними своїй церкві. За словами сільського голови, «альтернативний» храм відвідує чоловік 20-30, решта ходять на службу до церкви УПЦ Московського патріархату, що розмістилася в адміністративній будівлі сільської ради. І тут питання, знову-таки, багато в чому - в особистості отця Олексія, який зумів згуртувати навколо себе людей.
З початком кримінального переслідування священика, комишівці також проявили активну позицію, відстоюючи свого духовного наставника. «Делегація» прихожан вирушила до Митрополиту Одеського і Ізмаїльського Агафангела, а також благочинного церков Ізмаїльського округу архімандрита Сергія з проханням не відстороняти священика від настоятельства. На підтримку отця Олексія висловилося більше 500 односельчан, які підписали відповідне прохання. І серед тих, хто в селі став на його захист, за словами Михайла Дреглі, виявилися навіть «іновірці».
У світлі подій, що відбуваються на Сході України, деякі «гарячі голови» намагаються піднести православ'я мало не як засіб впливу на розум людей з боку країни-агресора. Це при тому, що православні священики сповідують «єдино Христа розп'ятого» (тобто, тільки основи православної віри), прагнучи тим самим бути поза політикою. Історично склалося так, що саме канонічне православ'я стало духовною основою для мешканців Південної Бессарабії. І навіть часи войовничого атеїзму не змогли цю основу зруйнувати. Адже в той час, коли по всьому Союзу нещадно знищувалися церкви, Бессарабія стала тим невеликим острівцем, де частина храмів дивом збереглася, і, більше того, в них відбувалася церковна служба. Хочеться вірити, що духовна основа на цій землі залишиться непорушною, а віра допоможе бессарабцям пройти через найскладніші випробування, як це було в усі часи ...
Поділитися: