До того як "боротися за мову" навчіться хоча б читати українською
В минулу п'ятницю, 31 серпня 2012 року на сайті "Української правди" (http://www.pravda.com.ua/columns/2012/08/31/6971754/), Максим Стріха, який є Головою Громадської ради при Держінформнауки розповів про свою участь в першому засіданні Ради голів громадських рад, що пройшло в клубі Кабінету Міністрів. При цьому М. Стріха, який володіє науковими ступенями, нібито належить до "української інтелігенції", вдався до відвертого й цинічного порушення законодавства України, нехтування правами інших людей. Більше того, як виходить з його публікації – дуже пишається цим.
Так в своєму коментарі пан Стріха продемонстрував своє незадоволення тим що під час офіційного засідання в м. Києві використовувалась регіональна мова або мова меншини – в даному випадку російська, та зі свого боку вирішив "підправити" ситуацію звернувшись зі своїм запитанням до учасників засідання польською мовою.
Звісно добре, що людина знає ще й польську – одну з традиційних регіональних мов або мов меншин в Україні, але, можливо, це заважає їй вивчити, хоча б на рівні читання, державну мову – українську. Своїм зверненням на польській мові пан Стріха засвідчив своє сумнівне знання української та основ закону, що вирішує питання мовного регулювання в Україні; і який, до слова, написаний державною українською мовою. Адже в ч.3 ст.7 Закону України "Про засади державної мовної політики" чітко сказано що "До кожної мови, визначеної у частині другої цієї статті, застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови якщо кількість осіб, – носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, складає 10 відсотків і більше чисельності її населення...".
За даними останнього перепису населення на території міста Києва лише 484 особи (менше 0,02%) з поміж понад 2,5 млн. киян вважали своєю рідною мовою польську. Очевидно, що польська мова не долає поріг в 10% носіїв з числа киян, і до неї не можуть застосовуватися механізми захисту в якості "регіональної мови або мови меншин". Хіба що пан Стріха ініціює відповідне рішення Київської міської ради.
В той же час, відповідно до інформації перепису населення біля 700 тисяч (понад 25%) киян визнали рідною мовою російську і ця мова згідно з ч.3, ст. 7 Закону захищається в Києві як регіональна мова або мова меншини.
Більше того, в п.4 ст.11. Закону чітко сказано, що тільки "... У межах території, на якій відповідно до умов частини третьої статті 7 цього Закону поширена регіональна мова (мови), у роботі конференцій, зборів та інших офіційних зібрань, може використовуватися і ця регіональна мова (мови) ". Тобто регіональну мову або мову меншин під час конференцій, зборів, інших офіційних зібрань можливо використовувати лише в межах тієї адміністративно-територіальної одиниці, де вона здолала поріг в 10%, і за згодою ("може") інших учасників зібрання, якої у п. Стріхи не було.
Таким чином будучи людиною науковою, Головою Громадської ради при Держінформнауки, доктором фізико-математичних наук та віце-президентом Академії наук вищої школи України, пан Стріха сам себе пограбував в плані компетентності та осоромився в даному питанні. Про причини цих дій також нескладно здогадатися, подивившись тільки хто і для чого спекулює на цьому питанні. Дивною тут є і позиція засобу масової інформації, який опублікував вочевидь провокаційну та непрофесійну публікацію.
Тому, враховуючи вищенаведене, ще раз закликаю усіх зацікавлених осіб уважно й самостійно читати норми закону, дотримуватися їх – що є обов'язком кожного громадянина України, а не шукати можливості порушення.