Латвія по-російськи

У Латвії зібрано майже 200 000 підписів за надання російській мові статусу державної. Після перевірки правильності підписів ЦВК, питання другої мови буде представлено на розгляд до парламенту, де його, швидше за все, відхилять з огляду на те, що більшість партій в ньому націонал-ліберального толку. В цьому випадку відповідне питання винесуть на загальне обговорення. При цьому для досягнення позитивного результату доведеться попітніти: щоб російська стала державною, «за» має висловитися половина громадян, які мають право голосу в Латвії. А тут є свої нюанси...

В цифрах це приблизно 800 000 голосів, притому, що етнічних росіян у Латвії налічується 600 тисяч (припустимо, що разом з українцями і білорусами, які також з великою вірогідністю підтримають ініціативу - 700 тис.). 30% з них являються так званими негромадянами, тобто взяти участь у референдумі не зможуть.

Виходить, шанси мізерні. Тоді навіщо всі потуги?

По-перше, щоб привернути увагу громадськості, як латвійської, так і європейської, що російське питання в Латвії як і раніше існує, турбує латвійських громадян і вимагає розробки нових підходів для його вирішення - стара політика інтеграції на підставі латиськості, як бачимо, не привела до задовільних результатів. По-друге, продемонструвати, що росіяни теж здатні до самоорганізації. Адже якщо досі послідовники, так би мовити, латиської ідеї здавалися набагато активнішими, ніж прибічники прав росіян, то тепер ситуація зворотна: аналогічний збір підписів націоналістів за зміцнення позицій латиської мови потрібної кількості симпатизуючих не набрав.

Чи є вирішуваною проблема російської мови в Латвії? Безумовно. В тому числі й у рамках збереження латиської як єдиної державної, оскільки вже зараз зрозуміло, що підсумок референдуму навряд чи буде позитивним. З мовною проблемою в тій чи іншій мірі стикалися усі пострадянські держави - хтось, як Білорусія і Казахстан, пішов на введення двомовності, хтось залишився вірним ідеї єдності національної мови. При цьому приклади Молдавії Вороніна, України Кучми або Януковича, Узбекистану Карімова наочно продемонстрували, що без занадто радикальної політики в цьому питанні, з повним дотриманням усіх мовних прав етнічних меншин, національна мова може співіснувати з неофіційною російською і здаватися привабливою, викликати бажання її вивчати. Нехай тільки латвійське суспільство і політики знайдуть сили піти саме таким шляхом...

Артем Бузіла,
головний редактор naspravdi.com.ua

Джерело - http://politcom.ru/12997.html