Молдавсько-гагаузький розлом

Давно назріваючий конфлікт між башканом (губернатором) Гагаузії Михайлом Формузалом і правлячим в Молдові правим Альянсом за європейську інтеграцію (АЄІ) спалахнув у другій половині літа. Формальним приводом для конфлікту послужило те, що в 2011 році 92 з 1050 випускників ліцеїв Гагаузії не склали екзамен з румунської мови і літератури. Після розгляду поданих ними апеляцій 45 чоловік повторно отримали незадовільні оцінки.

М. Формузал звернувся до центральної влади з проханням дати випускникам можливість перескладати іспит, але отримав відмову. З усією гостротою постало питання: чому школярів Молдови примушують здавати іспити з румунської мови, коли, згідно з конституцією, державною є молдавська мова? І чому в Молдові вивчається історія сусіднього народу - румун, а не Молдови?

У відповідь на дії Кишинева Виконком Гагаузії відповідно до постанови Народного зібрання «Гагауз Ері» («Гагаузька земля») затвердив зразок диплому бакалавра, який буде виданий випускникам, що отримали незадовільні оцінки з дисципліни «державна мова і література» в червні 2011 р. В цьому дипломі така дисципліна, як «румунська мова», відсутня, тобто Гагаузія, що має з 1994 р. статус територіально-політичної автономії у складі Молдови, стала випускати свої дипломи, не визнані Міністерством просвіти цієї країни. Коли офіційні особи автономії заговорили про те, що Москва і Анкара готові визнати гагаузькі дипломи, це підлило олії у вогонь. Молдавський міністр просвіти М. Шляхтицький, коментуючи рішення влади Гагаузії, заявив, що воно «грубим чином суперечить законодавству Молдавії», і зажадав «політичної реакції лідерів Республіки Молдова». І реакція послідувала.

30 липня ЗМІ розповсюдили декларацію депутата від праворадикальної Ліберальної партії Ганни Гуцу, яка висловила жаль про те, що Гагаузія в 1994 р. отримала територіальну, а не культурну автономію, і яка пригрозила гагаузам, що Кишинів може переглянути свою позицію в цьому питанні (1). Якщо простіше, гагаузам натякнули, що автономію можуть відняти або істотно обмежити. Це заявила депутат ПАРЄ, організації, що ревно стежить за забезпеченням прав людини.

Пристрасті стали розжарюватися. 12 серпня міністр М. Шляхтицький заявив, що зв'язався по телефону з колегами з Росії, Польщі і Туреччини і «усі вони сказали, що не приймуть на навчання випускників гагаузьких шкіл, які провалили екзамен з молдавської мови» (2). Проте до досади міністра Туреччина спростувала заяву влади Молдови про обов'язкове знання молдавської мови гагаузами, заявивши, що не втручається в освітній процес в інших країнах (3).

Проблема російської мови в Гагаузії

На додаток до конфлікту із складанням іспиту з румунської мови з'явилася проблема мови, на якій листується Кишинів та Комрат. (Комрат - столиця Гагаузії. - Б.Ц.). Виконком Гагаузії заявив, що з 1 серпня листи, що поступають на його адресу від центральних органів влади Республіки Молдова без їхнього перекладу російською мовою, повертатимуться посилачеві.

Рішення керівництва Гагаузії засноване на положенні закону Молдови «Про функціонування мов на території РМ» від 1989 р., відповідно до якого «акти органів державної влади і громадських організацій складаються і приймаються на державній мові з подальшим їхнім перекладом російською мовою». Проте з приходом до влади Альянсу за європейську інтеграцію офіційне листування все частіше стали вести молдавською мовою, без перекладу на російську. Для довідки: в Гагаузії офіційними є три мови - молдавська, російська і гагаузька.

На початку серпня влада Гагаузії повернула Кишиневу документ, відправлений Міністерством будівництва, на підставі того, що він не був перекладений на російську. Це викликало скандал, що мав відгомін в російських, українських і румунських ЗМІ. Ситуація ускладнилася тим, що на 19 серпня був намічений урочистий захід, присвячений святкуванню 21-ої річниці Гагаузької республіки, тобто гагаузької державності, оголошеної ще в 1990 році (Гагаузія, оголосивши в 1990 р. незалежність, впродовж чотирьох років мала свого президента, голову парламенту, поліцію і так далі; ситуацію змінили лише в 1994 р., з наданням регіону автономії). На святкування були запрошені екс-президент автономії, спікер Верховної Ради і інші засновники Гагаузії. Кишинів визнав це «проявом сепаратизму», проте захід пройшов так, як і було заплановано.

8 серпня на зустрічі М. Формузала з прем'єр-міністром Молдови В. Філатом був досягнутий компроміс. Ліцеїсти, що не склали екзамен з румунської мови, зможуть продовжити своє навчання не лише в професійних училищах (як було оголошено раніше), але і в коледжах на підставі довідки. За рік ці студенти повинні перескласти іспит, що дозволить їм продовжити своє навчання і у внз країни. В. Філат також підтримав ініціативу Комрата про впровадження в дитячих садах Гагаузії пілотних програм по вивченню державної і гагаузької мов.

Причини конфлікту і його наслідки

Мовний конфлікт набув гострої політичної форми з вини Альянсу за європейську інтеграцію, що прийшов до влади 29 липня 2009 р. і при повторних виборах в листопаді 2010 р. Ще в 2010 р. в проекті нової Конституції РМ, представленою депутатом від Ліберальної партії Молдови (ЛПМ) Віктором Попою, пропонувалося позбавити Гагаузію права законодавчої ініціативи в молдавському парламенті, оскільки це нібито «суперечить її статусу звичайної адміністративно-територіальної одиниці». І тільки провал конституційного референдуму зірвав ці плани.

29 березня 2011 р. ЗМІ Молдови розповсюдили повідомлення про те, що лідер ЛПМ Міхай Гимпу зажадав від депутатів молдавського парламенту не називати більше автономію, що входить до складу Республіки Молдова, населену переважно гагаузами, «Гагаузиєю», бо такого терміну, на його думку, немає і бути не може. Одночасно М. Гимпу зажадав не прирівнювати в правах депутатів молдавського і гагаузького парламентів. Для Ліберальної партії Молдови Міхая Гимпу, що будує плани створення «Великої Румунії» шляхом аншлюсу, Гагаузія - це кістка в горлі, оскільки в законі «Про особливий правовий статус Гагаузії» є стаття, що надає право на самовизначення гагаузів у разі зміни міжнародного статусу Республіки Молдова... Звідси прагнення обмежити статус автономії, «інтегрувати» гагаузів у румунський культурний простір. З приходом до влади АЄІ посилилася політика румунізації, втягування країни в НАТО, обмеження простору російської культури і російської мови, що викликає жорстке неприйняття у гагаузів.

Не можна скидати з рахунків і бюджетно-податкову політику Кишинева. Гагаузія - один з найбідніших молдавських регіонів. Комрат отримує фінансові вливання з Кишинева, але в 2010-2011 рр. з'явилися проблеми. Замість погоджених з Міністерством фінансів 202,3 млн. лей (близько 19 млн. доларів) трансфертів для Гагаузии Комрат після прийняття бюджету від 2011 року отримав тільки 185,3 млн. лей. Це менше не лише за спочатку обумовлену суму на поточний рік, але і торішню суму і ставить під загрозу виконання бюджету Гагаузії 2011 року в частині зобов'язань держави по забезпеченню мінімальних потреб освіти.

На розвиток ситуації впливають і особисті плани політиків. На одній із зустрічей М. Формузала з прем'єр-міністром В. Філатом башкан попросив «від імені гагаузького народу», щоб Філат висунув свою кандидатуру на посаду президента Молдови, щоб покласти край нескінченній політичній кризі в країні, яка триває цілих два роки. Інформація облетіла усі молдавські ЗМІ і транслювалася два тижні підряд. Весь цей час сам Формузал не сходив з екранів телебачення. Деякі вважають, що у Формузала як башкана Гагаузії є проблеми з легітимністю, оскільки його головний опонент Микола Дудогло не визнав своєї поразки на башканских виборах. Звідси й спроби М. Формузала розіграти карту гагаузького націоналізму, з'явитися «захисником гагаузів», зміцнивши тим самим свої владні позиції.

29 серпня був пройдений проміжний рубіж: М. Формузал оголосив про намір створити власну політичну партію, яка може дістати назву «Партія регіонів» (ПР), а її керівні пости можуть зайняти нинішні лідери руху «Єдина Гагаузія», що підтримує башкана. Основна оголошена мета проекту - допомога молдавським партіям і їхнім лідерам по виходу країни з тривалої політичної кризи (4). За словами кишинівського аналітика Віталія Андрієвського, партія Формузала могла б об'єднати представників національних меншин півдня і півночі Молдови. У неї потенційно можуть увійти мери і інші регіональні лідери, яких «кишинівські небожителі типу Гимпу» не пускають у велику політику. ПР в змозі відібрати голоси у Демократичної партії Молдови (ДПМ) Маріана Лупу, за неї могла б проголосувати частина виборців Партії комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), а також ті, що не визначилися (5).

Такі припущення підтверджує і політолог Ігор Боцан, що заявив про «публічну презентацію нового політичного тандему Філат - Формузал, який восени впливатиме на політичну погоду в країні». На думку експерта, цей союз потрібний обом: Формузалу для вирішення гагаузьких проблем, Філату - у зв'язку з відкритим досі питанням про обрання президента Молдови (6).

Осінь 2011 року в Молдові очікується спекотною - слід чекати появи в країні нових політичних проектів.

___________________________

(1) Ліберальна партія жалкує, що гагаузи отримали в Молдові автономію // http://moldnews.md/rus/news/ 39322 2011-07-30

(2) Туреччина спростовує заяву влади Молдови про обов'язкове знання молдавської мови гагаузами // http://gagauzinfo.md/index.php?newsid=1387

(3) Туреччина спростовує заяву Молдавії про обов'язкове знання румунської мови гагаузами // http://www.regnum.ru/news/polit/ 1438631.html

(4) Михайло Формузал бажає створення власної політичної партії// http://gagauzinfo.md/index.php?newsid=1392

(5) Віталій Андрієвський: «Це був би досить цікавий проект»// http://ava.md/parties/ 012526 - vitalii - andrievskii - eto - bil - bi - dostatochno - interesnii - proekt.html

(6) Володимиру Філату запропонували очолити країну // http://www.kommersant.md/node/ 4347 17.08.2011

Богдан Цирдя (Молдова)

Джерело - http://www.fondsk.ru/news/2011/09/07/moldavsko-gagauzskij-razlom.html