Олесь Михалевич: Опозиція має бути максимально коректною
Кандидат у президенти Республіки Білорусь Олесь Михалевич вважає, що кожний має дотримуватися встановлених норм спілкування у суспільстві, і особливо це стосується політиків, зокрема, опозиціонерів.
«Багато із затриманих під час останніх мовчазних акцій (в Білорусі – прим. ред.) уперше зіткнулися з ситуацією, коли співробітники міліції розмовляли з ними матом. Саме розмовляли, а не лаялися. При цьому часто міліція оформляє протоколи саме за те, що людина "виражалася нецензурною лайкою". Були такі ситуації і у мене. Не приховаю, часто хотілося висловитися грубо, тим паче, що протокол вже був оформлений, і більшого покарання не послідувало б. Але ніколи до цього не скачувався», - розповідає Олесь Михалевич.
«Іноді буває, що люди, які борються з поганими проявами, саме ці прояви і переймають. Наприклад, співробітники слідчого ізолятора КДБ нам ставили під час прогулянок пісні про злодіїв-авторитетів і романтику кримінального життя, а охоронець, який перевозив мене з одного слідчого ізолятора до іншого, звертався до мене на такій "блатній фені", що моїх лінгвістичних знань було мало, щоб зрозуміти, про що мені говорили. Не сумніваюся також, що серед любителів шансону міліціонери складають великий відсоток», - ділиться враженніми політик.
Він вражений рівнем деградації культури спілкування у Білорусі. «Поголовне звернення на "ти" до малознайомих людей стало в державних органах нормою. Публічні "прочуханки" з виливанням бруду показують по телебаченню і транслюють по радіо. Не згадуватиму, які слова дозволяє влада по відношенню до опозиції. З упевненістю скажу, що це багатьом подобається», - заявляє громадський діяч.
На його думку, треба залишатися цивілізованими людьми за будь-яких обставин. «Мене завжди вражала радянська традиція не вітатися з жінками за руку. Тому, коли один з опозиційних політиків при здобутті кандидатського посвідчення відмовився потиснути руку голові ЦВК Лідії Єрмошиной, я це сприйняв украй негативно. Для мене рукостискання є символом того, що я прийшов з миром. До того ж відмову потиснути руку жінці багато хто сприймає як відмову визнати жінку партнером», - зазначає політик.
«Звернення до будь-якого чиновника із словами "Шановний" для мене так же природно, як починати звернення до судді зі слів "Високий суд", навіть якщо я упевнений, що суд ліг нижче плінтуса. Для мене ввічливе звернення - це частина професійної і особистої культури. І не хочу вдаватися до диспутів, чи поважаю я співрозмовника і чи законне його знаходження на посаді. Набагато важливіше те, що викладено в заяві або промові. Часто помічав, що найбільш ввічливий тон на тлі тотального хамства привертає увагу набагато більше, ніж бажання грубо усіх перекричати», - стверджує Олесь Михалевич.