Російськомовних залишили в саду

Сейм Латвії з перевагою в два голоси проголосував проти переводу дитячих садів з російської мови навчання на державну латиську. Таким чином, ініціатива націоналістичної фракції «Національне об'єднання» не була підтримана не лише «Центром згоди», який прийнято вважати головним захисником російськомовного населення Латвії, але й частиною націонал-ліберальної «Єдності» і більшістю Партії реформ, яка представляє колишнього президента Валдіса Затлерса.

Зазначимо, що сьогодні в Латвії функціонує близько сотні дитсадів з російською мовою навчання, і приблизно стільки ж - з двома мовами. Латиських же садків працює близько 700, притому, що спостерігається явна диспропорція – російського (чи, швидше, російськомовного) населення налічується майже третина країни, отже, латвійська держава не виконує замовлення на навчання рідною мовою навіть наполовину. Але представники націоналістичних партій і такий показник визнали завищеним.

Головною інтригою голосування виявилася позиція Партії реформ, за умови, що позиція «Єдності», не кажучи вже про «Національне об'єднання», була зрозуміла заздалегідь. Партія реформ залишається, по суті, єдиною політсилою з «латиського» табору, яка користується найменшою підтримкою представників нетитульної нації. Ця логіка серед представників партії, мабуть, пересилила, і більшість парламентарів відмовилися підтримати націоналістичну ініціативу. Втім, як показали результати останніх місцевих виборів, поки що такі маневри не знаходять електорального відгуку: рейтинг партії продовжує бажати кращого.

Але голосування в Сеймі з питання позбавлення російськомовних дітей права вчитися на рідній мові - це не лише проблема Партії реформ, а проблема всієї політичної системи Латвії. Вибравши курс на конфронтаційну політику стосовно росіян і російськомовних, партії правого, консервативного і навіть ліберального толку автоматично перетворилися на ворогів для цієї категорії населення. В результаті симпатії масово стали стікатися в бік «Центру згоди», який багато хто підтримує не через економічну або соціальну програму (хоча й тут у «ЦЗ» є певні успіхи), а тому, що він обіцяє покінчити з етнічною і мовною дискримінацією. Проте подібна обстановка і вже тим більше, підняття таких делікатних тем, як мова навчання дітей, в непідходящий момент можуть загрожувати латвійській державі черговим серйозним розколом. Цього разу - не лише за етнічним принципом, але ще й за політичним.

Артем Бузіла,
головний редактор Naspravdi.com.ua

Джерело - http://politcom.ru/15857.html