Семен Уралов: Євразійська інтеграція на території України неминуча. Питання лише в сценарії
Політолог Семен Уралов у інтерв’ю виданню «Таймер» висловив свою точку зору стосовно участі України в процесах Євразійської інтеграції, що, за його словами, є ключовою інтригою для всіх інтеграційних проектів на євразійському просторі за останні роки.
Він зазначив, що вже існує реальне інтеграційне економічне утворення, маючи на увазі Митний союз. «Інтенсивна економічна інтеграція дозволяє давати поштовх інтеграції військовій, індустріальній і політичній. Яскрава ілюстрація: відтепер білоруські виробники в російському ВПК не розглядаються як іноземні і, відповідно, можуть брати участь у постачаннях комплектуючих для російських збройних сил і тому подібному. Ось це і є інтеграція: коли постійно стартують якісь нові спільні проекти, які на другому кроці відкривають нові можливості, про які ми ще вчора не здогадувалися», - пояснив експерт.
«Більше того, з кожним роком інтеграційні процеси тільки посилюватимуться. Цього року буде розроблений проект угоди про Євразійський союз - це вже наступний рівень інтеграції. І до 2015 року у нас фактично буде два інтеграційні об'єднання: потужніше - це Євразійський союз - і Митний союз як торгове об'єднання. І тому, наприклад, та ж Киргизія зможе брати участь в Митному союзі, але не факт, що зможе потрапити до Євразійського союзу. Тому що право бути в ядрі майбутнього союзу необхідно ще й заслужити. Одного бажання недостатньо», - продовжив свою думку Семен Уралов.
Тому, на його думку, сьогодні не має сенсу розглядати українську тематику поза контекстом процесів, які відбуваються в Євразії. «Фактично сьогодні має місце наступна ситуація. Є країни, в яких відновлена дієздатна держава і які стають ядром інтеграційних процесів, центром майбутнього союзу. Це три країни: Білорусія, Казахстан і Росія. І є національна периферія, де триває деградація, розкладання держави. У цьому сенсі ситуація України не унікальна, ті ж процеси спостерігаються і в інших країнах: у Вірменії, в Молдавії, в Грузії і так далі. Це проявляється у всьому: починаючи з того, що, наприклад, в Одесі регулярно гасне світло в центрі міста і лопаються труби, і закінчуючи кризами в парламентах. Це відбувається скрізь, тому що це є проявом деградації держави. І розглядати Україну окремо як щось унікальне, немає ніякого сенсу, тому що українська ситуація розвивається у рамках загальноєвразійських тенденцій», - вважає політолог.
«У нас є два типи інтеграції в Євразії: інтеграція всередині ядра і інтеграція на периферії. Зрозуміти, як виглядає інтеграція усередині ядра, можна за тими прикладами, які я наводив. Що ж до периферії, то вона теж інтегруватиметься, але за іншим сценарієм. Тут - незалежно від того, Україна це, Молдавія або Киргизія - відбуватимуться наступні процеси. По-перше, продовжиться відмирання держави, причому воно буде продиктовано в першу чергу зовнішньоекономічними причинами, тому що національна периферія буде фактично роздавлена між інтеграційними утвореннями. Наприклад, Україна буде роздавлена між Євразійським і Європейським союзом, Киргизія - між Євразійським союзом і Китаєм, і так далі. І в цих умовах національна периферія теж інтегруватиметься в Євразійський союз, але не добровільно і з піснею, як країни ядра, а у міру погіршення ситуації на місці. І я хочу підкреслити, що якщо національні еліти виступають проти цих процесів, то це проблеми самих еліт: в умовах вмирання, деградації периферійних держав їх просто ніхто не запитуватиме», - упевнений Семен Уралов.
«Яскравий приклад: Киргизія - країна, яка довела себе до ручки. Там були три "кольорові" революції, і шляхом деградації держави Киргизія пішла куди далі, ніж інші складові національної периферії. Наприклад, цієї зими Киргизія замерзала: в тамтешній газотранспортній системі банально не було газу. І киргизам фізично нічого не залишалося, як продати її Газпрому за 1 долар. Причому Газпром не дуже хотів брати. Так відбуватиметься і в інших країнах: ті об'єкти, які представляють якийсь інтерес, просто йтимуть до того, хто ними зможе керувати, виконувати функції держави», - пояснив експерт.
«Ми звикли думати, що Україна - це якийсь наріжний камінь в питаннях євразійської інтеграції. Але насправді на сьогоднішній момент, окрім узбережжя Чорного моря і якихось окремих цікавих об'єктів, в України практично немає нічого цікавого. Причому велику частину того, що цікавить, можна буде інтегрувати галузево, без включення всієї України до ядра. Тому насправді немає ніякої необхідності втягувати Україну в майбутній союз.
Але головне питання, звичайно, полягає в тому, чи зможуть українські еліти одуматися і піти шляхом відновлення держави і інтенсивної євразійської інтеграції або Україна й далі йтиме шляхом розпаду та деградації. Є думка, що євразійська інтеграція - це такий евфемізм для позначення відновлення Радянського Союзу. Скажімо, Хіларі Клінтон свого часу прямо заявила: ми не припустимо відродження СРСР, як би там його не називали.
Так говорити неправильно. Часи міняються, і нічого не можна повернути. Радянський Союз розпався, його не відновити - як би цього комусь з нас не хотілося. Йдеться про нове об'єднання, побудоване на новому принципі і з новим складом учасників. Ось, скажімо, зараз переговори з Митним союзом веде В'єтнам, який не був у складі СРСР. Чи можна подивитися на Туреччину, яку теж не влаштовує та ситуація, в якій вона опинилася. Більше того, ту або іншу участь в інтеграційних процесах можуть прийняти країни, які навіть в географічному сенсі не знаходяться в Євразії, - скажімо, зараз йде дуже тісна співпраця між Білорусією і Венесуелою. Так що партнерів може бути багато, але ми говоримо саме про інтеграцію як про процес, ядро якого знаходиться в Євразії.
Це той шлях, який необхідно пройти. Тому що іншого шляху просто немає», - підсумував Семен Уралов.
Повний текст інтерв’ю можна прочитати тут.