Ворог мого ворогу
Саакашвілі у черговий раз відрізнився. Цього разу в Польщі, заявивши на міжнародній конференції, що ізоляція Білорусії з боку Заходу добра не принесе. Начебто, нічого нераціонального в таких припущеннях грузинського лідера й немає. Але в той же час грузинський президент підкреслив, що у разі автаркії Білорусь виявиться повністю під контролем Росії, і висловив свій скепсис стосовно тих, хто вважає Росію демократичнішою за Білорусію.
Логіка Саакашвілі очевидна: лояльна позиція до Лукашенка - усього лише вдячність за напружені стосунки останнього з Росією. А разом з тим - і за відмову білоруського керівника визнати незалежність Абхазії і Південної Осетії
Здавалося б, Саакашвілі поступає абсолютно не західно, адже для Європи і США Російська Федерація - проблемна, але все-таки демократична держава, а Республіка Білорусь - не що інше, як остання диктатура на континенті. З іншого боку, це зараз Захід поводиться більш-менш послідовно, адже раніше його теж можна було упіймати на політиці подвійних стандартів: досить згадати минуле століття і тодішні Сполучені Штати, що безсоромно дружили з тоталітарним Китаєм, з Чилі Піночета, з франкістською Іспанією і з кубинським диктатором Батистою тільки тому, що ті на дух не сприймали Радянський Союз.
Саакашвілі діє аналогічно: усе що не роблю - аби насолити Росії. Війна в Осетії - насолити Росії, знос пам'ятника радянським солдатам - насолити Росії, розгін опозиції - насолити Росії. Дружити ж можна з ким завгодно - аби, знову ж таки, насолити Росії. Хоч з Північною Кореєю.
Втім, нині на цьому терені у Саакашвілі не складається: друзів у нього практично не залишилося. Пішли з політичного небосхилу Джордж Буш, Лех Качиньський, Віктор Ющенко, поступово стають помірнішими прибалтійські керівники. Не варто виключати, що найближчим часом зникне з табору тбіліських товаришів і Білорусія: Захід категорично відмовляється мати з Лукашенко справу, а скрутне економічне становище не залишає перед офіційним Мінськом іншого виходу, окрім як знову зближуватися з Москвою. Та ж у відповідь цілком може у котрий раз зажадати визнати держави, що відкололися від Грузії. І цього разу Білорусі доведеться погодитися.
Звичайно, Саакашвілі досі думає, що в союзниках у нього ще залишився грузинський народ. Але і в того вже лопається терпіння. Тоді як їхній лідер щосили критикує путінську «диктатуру», у всіх на очах жорстоко пригнічуються виступи грузинської опозиції, невдоволеної чинним президентом. І на відміну від тієї ж Росії і Білорусії, справа вже доходить до смертельних випадків в результаті зіткнень протестуючих з поліцією, як це було в травні поточного року. При цьому Саакашвілі серйозно заявляє, що абсурдно вважати, мовляв, Росія демократичніша за Білорусь. Але насправді набагато абсурдніше вважати, що Грузія демократичніша – що за одну, що за іншу.
Артем Бузіла
Джерело - http://www.politcom.ru/12340.html