Вибори в Румунії: Як етнічний німець сенсаційно здолав великодержавного шовініста
Цими вихідними румуни обрали нового президента. Результати голосування стали справжньою сенсацією – головою Румунії став німець і протестант Клаус Йоханніс, який ще у першому турі відставав від свого головного суперника Віктора Понти на 10 відсотків.
Діючий прем’єр-міністр країни Віктор Понта лідирував протягом усієї передвиборчої кампанії: 40 відсотків виборців проголосувало за нього у першому турі, а напередодні другого опитування CSCI прогнозувало Понті 55% підтримки проти 45%. Йоханніса. Втім, після підрахунку голосів стало зрозуміло, що дослідження можуть помилятися: у 54,5% бюлетенів стояла позначка за опозиційного кандидата.
У президентське крісло Йоханніс пересяде з посади мера міста Сібіу, яку він займав з 2000-го року. Будучи представником німецької меншини, новому голові Румунії вдалося заробити собі один з найвищих рейтингів у країні, який міг доходити майже до 90-а відсотків. Президентську кампанію висуванець від Християнсько-ліберального Альянсу будував на критиці корупції у владі, зокрема серед можновладців від правлячої Соціал-демократичної партії, лідером якої якраз і є чинний прем’єр-міністр.
Віктор Понта у свою чергу запам’ятався обіцянками реінкарнації «Великої Румунії». Під час виступу у місті Алба-Юлія, де у 1918 році було прийняте рішення про входження Трансильванії та Молдови до складу Румунії, прем’єр-міністр заявив, що вбачає свою місію у «другому великому об’єднанні» країни, - пишуть inosmi.ru.
При цьому, обидва кандидати обіцяли Румунії продовження європейського вектору міжнародної політики та підтримували членство в НАТО. Втім, у Йоханніса склався більш «євроатлантичний» імідж, ніж у прем’єр-міністра, якого постійно підозрюють у зміні вектору і, приміром, не можуть забути лобіювання російських корпорацій.
Як свідчать соціально-демографічні дані екзит-полу «IRES» найбільшою підтримкою опозиційний кандидат користується серед виборців від 18 до 44 років, що мешкають у містах та мають середню або вищу освіту. За Понту голосували відповідно – мешканці сільської місцевості, старше 50 років, без дипломів ВУЗу чи училища. Можливо в таких уподобаннях електорату і ховається причина сенсаційності перемоги Йоханніса. Перед другим туром новому президенту вдалося вмовити прийти на виборчі ділянки пасивну частину своїх молодих прихильників, які не завжди ходять голосувати. Про це свідчать дані явки, яка порівняно з першим туром виросла на порядок і склала 63% проти колишніх 53%. Крім того, виправдовуючи свій євроатлантичний імідж, Йоханніс переміг на більшості зарубіжних ділянок, а завдяки саксонському походженню отримав підтримку угорських партій.
Вже на першій прес-конференції в якості переможця президентських виборів Клаус Йоханніс підтвердив, що «стратегічне для Румунії партнерство з США буде продовжено, а також закріплені наші роль та місце в НАТО і ЄС», - повідомляє REGNUM. Того ж дня,за даними видання, відбулася його телефонна розмова з президентом Молдови Миколою Тімофті, який побажав за цитатою видання «щоб Йоханніс підтримав проєвропейський курс Республіки Молдова».
І він підтримає. В президентській програмі висуванця від Християнсько-ліберального Альянсу, опублікованій на його офіційному сайті, останнім 11 пунктом після переліку майбутніх реформ у країні значиться питання Молдови. Вочевидь, у румунському суспільстві і справді є потреба у тому, щоби політик мав позицію щодо сусідньої і поки що суверенної держави. У програмі Йоханніса в тому числі йде мова про те, що європейський статус Молдови має стати національним приорітетом Румунії. При цьому майбутній президент не вважає, що ідеї євроінтеграції та «Великої Румунії» суперечать одна одній. «"Возз'єднання" не є єдиною альтернативою, яку може запропонувати Бухарест, Кишинів може її прийняти і отримати користь. Якщо молдавани не хочуть возз'єднання, ніхто не може змусити їх. Це, в кінці кінців, є наслідком особливих відносин між двома країнами», - йдеться у програмі.
Не зважаючи на те, що Йоханніс використовує м’які дипломатичні формулювання щодо ідей «Великої Румунії», на думку редактора «Однако.Евразія» Івана Бодріярова, позиція нового президента з цього питання не відрізняється від його більш шовіністичного суперника. «Обидва кандидати виступали за поглинання Молдавії Румунією, як і чинний президент, між іншим. Відмінності - лише в термінах і швидкості. А отже особисто для мене немає ніякої різниці, хто переміг під час драматичної боротьби. Тому що сьогодні і завтра вони зайняті Молдовою і "задушенням" ПМР, а післязавтра вони забажають Одеську область», - зауважив експерт в інтерв’ю «Насправді».
Агресивна політика Бухаресту щодо Молдови найбільше зачіпатиме її автономію – Гагаузію. Втім, у коментарі нашому виданню голова автономії Михайло Формузал висловив сподівання на помірну політику нового румунського президента: «Гагаузія задоволена результатами виборів. Ми оцінюємо, що декларацій, які хвилюють і турбують жителів автономії щодо об'єднання Молдови і Румунії буде значно менше. Йоханес більш європеїзований і не буде робити необдумані заяви, як Понта. Принаймні, він єдиний заявив, що рішення про об'єднання повинні приймати самі жителі Молдови, до нього всі говорили про неминучість цього явища». Гагаузький лідер також наголосив, що взагалі необхідно припинити розмови про незалежний статус Молдови.
«Клаус Йоханніс як політик більш помірний не проводитиме таку агресивну зовнішню політику, спрямовану на асиміляцію і поглинання Молдови на відміну від Понти», - підтримує думку Формузала депутат Одеської обласної ради Юрій Дімчогло, - Він сам є представником етнічних меншин і неодноразово підкреслював, що поважає суверенітет Молдови та що Румунія і Молдова повинні рухатися в Європу, але паралельними курсами».
Думки експертів та політиків щодо майбутньої позиції Румунії в питанні Молдови часто протилежні. Так, у Придністров’ї також вважають, що Бухарест не відмовиться від ідеї «возз’єднання», відмітив «Насправді» депутат Верховної Ради ПМР Олег Хоржан: «Не дивлячись на те, що майбутній президент це явно не підкреслював ідея «Великої Румуніі» досить серйозна в румунських політичних колах. І Йоханісс буде впроваджувати її в життя. А це, безсумнівно, посилить напругу в регіоні».
Обговорюючи «молдавсько-руминське» питання не слід забувати і те, як утворилося Придністров’я, нагадує Іван Бодрійяров: «ПМР відділилась в тому числі і через подібні шовіністичні настрої. І в разі продовження реалізації плану «Великої Румунії» Гагаузія може стати другим Придністров’ям, остаточно порвавши з Кишиневом».
Можливі територіальні зміни Голова Гагаузії Михайло Формузал прокоментував «Насправді» однозначно: «Ми будемо керуватися законом, а в законі чітко сказано: до тих пір поки Молдова залишається незалежною державою, Гагаузія як автономія сумлінно знаходиться в її складі. Якщо Молдова обирає інший шлях, то Гагаузія залишає за собою право на рішучі заходи».
Що ж стосується України, то експерти сходяться на думці, що особливих змін у стосунках країни з Румунією не буде. Втім, слід ще дочекатися виборів у сусідній Молдові, результати місцевого голосування неодмінно вплинуть на геополітичну ситуацію усього регіону.
Олеся Клінцова