Кого цікавить суд над Тимошенко? - позиція експерта

Критика суду над Юлією Тимошенко з боку посла Франції в Україні Жака Фора є симптоматичною і свідчить про те, що інтерес до самого розгляду справи у західних дипломатів є набагато вищим, аніж у пересічних громадян України. Про це «Обозревателю» сказав голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко.

«Україна у своєму європейському розвитку обирає здебільшого ті моделі поведінки, які найбільш відповідають зразкам, започаткованим у Франції. І саме зі становленням і розвитком французького суспільства найбільш етично порівнювати розвиток України – щоправда, з поправкою на десятки років. Не з Німеччиною, не з Італією, не з Іспанією, а саме з Францією», - вважає політолог.

На його думку, судовий процес над Тимошенко символізує собою переломний момент в українському політичному житті.

«Це – підведення риски під періодом первісного накопичення капіталу. Без підведення цієї риски, без чітких і ясних оцінок нашої недавньої минувшини неможливо перейти до нових цивілізаційних норм, притаманних Європі. Тимошенко - один із символів періоду первісного накопичення капіталу. Вона несе відповідальність і за діяльність очолюваної нею фірми ЄЕСУ у 90-ті роки, і за політику екс-прем’єра Павла Лазаренка, і за рішення «помаранчевої влади» у 2005 – 2009 роках», - сказав Бондаренко.

Політолог провів історичну паралель. «У 1945 році у Парижі судили колишнього прем’єр-міністра П’єра Лаваля. Судили як колабораціоніста. Хоча він заявляв, що робив усе для того, аби врятувати Францію перед обличчям небезпеки з боку Німеччини, проте ніхто не називав судовий процес політичним, заангажованим, а Лаваль не закликав іноземних послів у якості адвокатів та коментаторів. Було зрозуміло: він приніс чималі збитки своїй країні і повинен був постати перед судом. Газові домовленості Тимошенко і її альянс із Путіним принесли Україні велетенські збитки, які відчули на собі всі без винятку громадяни України. І суд повинен дати оцінку діям Тимошенко на посту прем’єр-міністра, її мотивам та наслідкам її урядування. Диму без вогню не буває, і зрозуміло, що Тимошенко не безгрішна. Просто суд повинен розібратися в усіх нюансах справи – без зовнішнього тиску», - зазначив він.

«Тимошенко дуже хоче постати на суді в ролі Георгія Димитрова, продемонструвати свою повну безневинність. Але якщо вже вона так хоче приміряти собі чоловічі вторинні статеві ознаки, то вуса Лаваля в даній ситуації їй пасують більше за вуса Димитрова», - додав Бондаренко.

Експерт також нагадав, що у Франції багатьох політиків звинувачували у тих чи інших злочинах і негідних вчинках. Кожен із них обирав свій шлях спокути і захисту. Жорж Трон знайшов сміливість подати у відставку. Жак Ширак – постати перед судом. Наш співвітчизник, українець П’єр Береговуа, екс-прем’єр Франції, коли був звинувачений у корупції, вирішив змити ганьбу кров’ю.

Однак у Бондаренка виникає чимало запитань до поведінки Тимошенко і її команди через звернення екс-прем’єра за адвокатськими послугами до іноземних адвокатів.

«В України і Франції є чимало спільних моментів у історії і чимало схожих проблем у сучасному житті. Було би дивно, якби Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції пан Олександр Купчишин почав коментувати негідні дії окремих політиків, спрямовані на зняття з дистанції такого політика, як Домінік Стросс-Кан, або депортація циган. Краще спільно думати про нові стандарти демократії та про поглиблення культурних, економічних та політичних стосунків між Україною і Францією. Нас об’єднує дуже багато, а особливо – стратегічні перспективи спільного розвитку. І дуже не хотілося б, аби роз’єднував один єдиний фактор. Тим більше, що ні заяви пана Жара, ні мої репліки-відповіді погоди і ясності у цій справі не додадуть. Ми просто повинні дочекатися рішення суду – єдиної інстанції, яка уповноважена робити висновки»,- підсумував Бондаренко.