Незалежні експерти: Популярності націоналізму посприяли зубожіння народу, апатія і банальна неграмотність
На засіданні Центру соціально-консервативної політики (Україна) незалежні експерти обговорили тему націоналізму в Україні і спробували спрогнозувати подальший розвиток подій на політичній арені, а також поділилися своїми пропозиціями щодо рішення проблем, пов'язаних із заявленою темою.
Один з доповідачів, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко розповів про специфіку ідеологічної ситуації в Україні. За його тврдженням, традиція націоналістичної ідеології в нашій країні має історично глибокі корені. Вона довго була затребувана і популярна, оскільки в Україні протягом багатьох років йшла боротьба за створення національної держави.
Політолог вважає, що феномен росту популярності ВО «Свобода» пов'язаний з її монопольним положенням в ніші націоналістичного руху, падінням популярності інших опозиційних сил, ростом протестних настроїв в суспільстві, розчарованістю владою. «Але шансів прийти до влади у "Свободи" немає через їхню ідеологічну і географічну обмеженість», - зазначив Володимир Фесенко.
Співдоповідач, економіст Олександр Дудчак порівняв український націоналізм з вірусом герпесу. «Він живе в кожному організмі, але проявляється, коли організм ослаблений. Україна, як організм, на сьогодні ослаблена», - вважає експерт. На його думку, український націоналізм має ряд особливостей: він не є суто українським (зачіпає три області, які довгі роки не входили в нашу державу), для нього характерна русофобія (основне завдання українського націоналіста, на думку Дудчака, - бути антиросійським), він опирається федералізації країни і, в цілому, має ознаки фашизму. «Націоналістичні сили - деструктивні, хоч і видають себе за об'єднувальні», - підкреслив експерт. Їхній популярності посприяли «зубожіння народу, апатія і банальна неписьменність».
Депутат Верховної Ради України Вадим Колесніченко погодився, що головна риса українського націоналізму - антиросійська ідея, а це і є приклад ксенофобії і ідеї націонал-фашизму. Депутат наголосив, що в Європі подібне називають мовою ворожнечі, про таке непристойно говорити в суспільстві, у нас цим чваняться. Таку тенденцію Колесніченко назвав тривожною, але констатував, що влада ніяк не реагує на активізацію націоналістичного руху. Така бездіяльність дає перспективи для його подальшого розвитку. Причини того, що відбувається, на думку депутата, криються в самому українському суспільстві: національна ідея не сформована, залишаються невирішеними проблеми в гуманітарній політиці, у сфері культури. Їх треба вирішувати спільно.
Директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов звернув увагу, що окрім українського, в нашій країні є російський, кримсько-татарський націоналізм. І окрім «Свободи» (яку експерт назвав «класичною право-радикальною, нацистською партією»), є і інші націоналістичні сили, про яких не варто забувати. Щоб вирішити пов'язані з націоналізмом проблеми, треба або законодавчо обмежити нацистські рухи, або створити силу-противагу на південному сході країни.
Директор Агентства соціальних комунікацій Сергій Белашко повідомив, що окрім українського, російського, кримсько-татарського є ще, як мінімум, угорський і румунський націоналізм в Україні. Щодо успіху «Свободи», то йому сприяє у тому числі матеріальна підтримка олігархів і вихід на телебачення, вважає експерт.
Виконавчий секретар суспільно-політичного об'єднання «Український форум» Георгій Крючков зазначив, що для українського націоналізму характерні популізм, русофобія, агресивність. «Ці сили не приховують свої цілі, і недооцінювати їх не можна. Інакше можуть бути неприємні наслідки», - констатував експерт. Його турбує те, що влада ніяк не реагує на те, що відбувається.
Голова Російської общини України Костянтин Шуров також поділився думкою, що на стороні націоналізму виступає державна машина. Це відбувається не у відкриту, «але в ключових місцях формування внутрішньої політики є присутніми адепти цього руху, це насторожує», - підкреслив промовець.
Підводячи підсумки, президент ЦСКП (Україна) Юрій Липчевський відзначив, що проблема націоналізму, в першу чергу, пов'язана з відсутністю національної ідеї. «Ми багато сперечалися про нюанси в різниці між патріотизмом, націоналізмом, фашизмом, але при цьому боялися торкнутися глибше одного моменту: в наших умовах ідеологія націоналізму переростає в ненависть не лише до нашого сусіда - Росії, а й до чималої частини співвітчизників: тих, хто є росіянами за національністю і ментальністю, російськомовні», - зауважив експерт. Небезпека ідеології націоналізму, на думку Липчевського, в тому, що все світове зло накопичується в цих людях. Це рано чи пізно викличе зворотну реакцію. А такі процеси нашу країну не розвивають, а сприяють її деградації.