Кінець грузинських «мрійників»
На цьому тижні відбувся розпад правлячої Грузією коаліції «Грузинська мрія», якому передувала низка цікавих подій.
По-перше, політичні процеси над супротивниками «мрійників» з саакашвілевської партії «Єдиного національного руху» (ЄНР). Низка соратників Саакашвілі отримали реальні сроки та вирушили відбувати їх до виправних колоній. Самого Михайла Саакашвілі оголошено в міжнародний розшук, але продовжує практично безперешкодно пересуватися по світові та збирати навколо себе соратників для боротьби. Власне, спроби ЄНР поквитатися з «мрійниками» вочевидь неодноразово були висвітлені різними ЗМІ. Дойшло навіть до заяв депутатів про наміри здійснити восени парламентський переворот та зруйнувати «Грузинську мрію».
Окрім того, до преси регулярно зливали різні перемовини та листи «націоналів», котрі ділилися планами повалення влади «мрійників». Ті, в свою чергу, вікористали в боротьбі правоохоронну машину. ЄНР робило ставку на розкол в коаліції та тиску на владу шляхом масових акцій на зразок полегшеного українського Майдану.
По-друге, в Грузії в хронічній формі перебуває конфлікт між альянсом парламенту та президентом. Голову держави послідовно позбавляють повноважень та перетворюють на церемоніальну фігуру. Уся реальна влада виявилася в руках уряду та парламенту, яким, як і в Україні, керують місцеві олігархи та політикани.
Президентсько-прем’єрський конфлікт неодноразово був висвітлений в ЗМІ у вигляді сварки та різних чуток.
По-третє, «Наша Грузія» Іраклія Аласанії, яка вийшла з коаліції, не проти розпочати самостійну подорож в грузинському парламенті та посилити свою політичну вагу, т.я. без 10 голосів групи Аласанії «мрійники» не зможуть прийняти жодного законопроекту. Приводом для виходу з коаліції та добровільного відходу з уряду трьох міністрів аласанії став корупційний скандал в грузинському Міноборони. Формальні причини – «політизація корупційних дій» та «перешкоджання євроатлантичному курсу» «Нашої Грузії».
Чи були які-небудь домовленості між ЄНР та «Нашою Грузією» - невідомо, але депутати Аласанії зробили заяву про те, що ні за яких умов не будуть співпрацювати з Саакашвілі та його людьми. Втім, це покаже час та активність «націоналів», які запланували перевірити «мрійників» на міцність 15 листопада під час анонсованого мітингу.
Якщо альянс між ЄНР та «нашою Грузією» стане реальним, то Михайло Саакашвілі зможе повернутися до Грузії та знову керувати. Однак, швидким повернення навряд чи буде. Тільки процедура зміни уряду в Грузії займає близько трьох місяців.
Вочевидь лише одне: «Грузинській мрії» прийшов кінець. Парламентські пострадянські демократи вкрай нестабільні, а коаліції в них живі лише до тих пір, поки вигідні олігархам та їхнім заокеанським керівникам.