Фактор Тимошенко, або як зливають корупційні питання
Звинувачення екс-прем'єра Юлії Тимошенко в роботі на Кремль, що пролунали з вуст народного депутата від «Народного фронту» та радника голови МВС Антона Геращенка, відмінно демонструють рівень абсолютної шизофренії, що панує сьогодні в українській політиці з мовчазної згоди самих українців. Наступним кроком має стати присвоєння президентом Петром Порошенком звання Героя України безстрашному судді Родіону Киреєву, який нейтралізував агента Володимира Путіна задовго до початку неоголошеної війни з Росією.
Якщо навіть залишити за дужками той факт, що «Народний фронт», по суті, партія «тушок», які кинули Юлію Володимирівну в один з найбільш непростих періодів її двадцятирічної державної біографії, просто насторожує рівень офіційних звинувачень, якими жбурляються сьогодні політики. Мабуть, вони вважають українців ідіотами, які з'їдять все, що вкинуть в інформаційне поле ...
Як відомо, суть мабуть, самого гучного корупційного скандалу, що потряс чинну владу, полягає в звинуваченнях уряду Арсенія Яценюка в розтраті 7,6 мільярда гривень з бюджету й необґрунтованому підвищенні тарифів на послуги ЖКГ. В авангарді боротьби з корупціонерами встали «Батьківщина» та «Свобода», на яку також повісили звинувачення у співпраці з Москвою.
Логіка політсил Юлії Тимошенко та Олега Тягнибока, який навіть не потрапив до Верховної Ради, зрозуміла. Дії уряду, що вичавлює з українців останні соки, не критикує сьогодні тільки ледачий. Однак якщо Петро Порошенко та його політсила, побічно розділяючи політичну відповідальність за будь-яке непопулярне рішення Кабінету міністрів, змушені так чи інакше прикривати дії Арсенія Яценюка, то «Батьківщина» й «Свобода», перебуваючи на узбіччі великої української політики, отримали відмінний майданчик для піару.
Важливо ж у всій цій історії інше. По-перше, в парламенті за створення тимчасової слідчої комісії виступають тільки «Батьківщина» та «Свобода», тому питання зависло на рівні комітетів. По-друге, вочевидь, що ніякої відставки Арсенія Яценюка, якому б слід було відзвітувати перед народом про свої останні ініціативи, теж не буде: настільки потужні потрясіння владі ні до чого. Як не буде в Україні при нинішньому співвідношенні сил також дострокових виборів до Верховної Ради, які вигідні «Батьківщині» та «Свободі».
Проблема Юлії Володимирівни полягає в тому, що вона знаходиться в політиці занадто довго, встигнувши придбати в ній не тільки вагу, але й силу-силенну ворогів, до яких можна зарахувати фактично всю нинішню еліту. Тому ні про яке повернення Юлії Тимошенко, про яке сьогодні захоплено перешіптуються її прихильники, говорити не варто. Цього просто не допустять.
Таким чином, в сухому залишку нинішній корупційний скандал, незважаючи на очевидність багатьох фактів, пред'явлених Арсенію Яценюку та його уряду, швидше за все, зійде нанівець, а сама думка про те, що урядовці Кабінету міністрів й прем'єр могли красти народні гроші, буде прирівняна до проросійської пропаганди. Останнє навряд чи можна буде вважати ноу-хау: заборони критики свого уряду свого часу через суд домагалася сама Юлія Тимошенко.
Нове ж життя, обіцяне українцям рік тому після відпливу постреволюційної хвилі всенародного ентузіазму, виявляється не настільки старою й абсолютно не забутою реальністю, яку два десятки років народові намагаються підносити під різними соусами. Хіба що сьогодні це робиться з особливим цинізмом. Проте владі закон уже не писаний.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: